НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Solidago virgaurea
L. - Золотушник звичайний
Синонім
- Solidago vulgaris Lam. [non Mill. 1768]
- Solidago corsica (Rouy) A. W. Hill
- Solidago minor Mill.
- Solidago nudiflora Viv.
- Solidago pygmaea G. Bertol.
- Solidago virgaurea subsp. minuta (L.) Arcangeli
Народна назва
Золота різка, Куниця, Сумник
Золота різка, Куниця, Сумник
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Золотушник звичайний росте у хвойних і мішаних лісах, у чагарниках, на галявинах. Рослина світлолюбна. Цвіте у липні — серпні. Поширений по всій Україні. Заготовляють у всіх областях України. Рослина 40-100 см заввишки з горизонтальним або косовисхідним кореневищем. Стебло прямостояче, голе або короткоопушене, просте, основа стебло і черешки листків часто червонуваті. Листки чергові, прикореневі, овальні або довгасті, тупі, негустопилчасті, звужені у довгий крилатий черешок. Стеблові листки черешкові, довгасті, овальні або ланцетні, пилчасті, на верхівці гострі. Верхні листки сидячі, майже цілокраї. Квітки дрібні, зрослопелюсткові, у невеликих кошиках, що зібрані у вузьке циліндричне китицеподібне або волотисте верхівкове суцвіття. Кошики численні, середньої величини (7-18 мм завдовжки), на довгих квітконосах. Обгортка дзвоникувата з 4-6 рядів черепичасторозташованих листочків. Квітколоже плоске, голе, я часте. Крайові квітки кошика маточкові у кількості 5-9 (11), з язичковим золотисто-жовтим віночком, серединні — численні, з трубчасто-лійкоподібним золотисто-жовтим віночком, розсіченим на п'ять ланцетних дрібних часток, двостатеві. Тичинки (п'ять) зрослися пиляками ва трубку, крізь яку проходить стовпчик маточки; зав'язь нижня, приймочка дволопатева. Плід — сім'янка (3-4 мм завдовжки), циліндрична, ребриста, опушена, з чубком (4-5 мм завдовжки), що складається з одного ряду жовтуватих, дрібно- і густозазубрених волосків. Медоносна, лікарська, отруйна, фарбувальна, жироолійна і декоративна рослина. Золотушник звичайний — осінній медонос, що дає підтримуючий взяток меду і пилку. У народній медицині використовують траву золотушника, зібрану разом з квітками, при жовчнокам'яній хворобі, запаленні нирок, проносах, цинзі (в листках міститься 40-70 мг% вітаміну С) і як сечогінний засіб. Свіжі листки прикладають до ран.
Золотушник звичайний росте у хвойних і мішаних лісах, у чагарниках, на галявинах. Рослина світлолюбна. Цвіте у липні — серпні. Поширений по всій Україні. Заготовляють у всіх областях України. Рослина 40-100 см заввишки з горизонтальним або косовисхідним кореневищем. Стебло прямостояче, голе або короткоопушене, просте, основа стебло і черешки листків часто червонуваті. Листки чергові, прикореневі, овальні або довгасті, тупі, негустопилчасті, звужені у довгий крилатий черешок. Стеблові листки черешкові, довгасті, овальні або ланцетні, пилчасті, на верхівці гострі. Верхні листки сидячі, майже цілокраї. Квітки дрібні, зрослопелюсткові, у невеликих кошиках, що зібрані у вузьке циліндричне китицеподібне або волотисте верхівкове суцвіття. Кошики численні, середньої величини (7-18 мм завдовжки), на довгих квітконосах. Обгортка дзвоникувата з 4-6 рядів черепичасторозташованих листочків. Квітколоже плоске, голе, я часте. Крайові квітки кошика маточкові у кількості 5-9 (11), з язичковим золотисто-жовтим віночком, серединні — численні, з трубчасто-лійкоподібним золотисто-жовтим віночком, розсіченим на п'ять ланцетних дрібних часток, двостатеві. Тичинки (п'ять) зрослися пиляками ва трубку, крізь яку проходить стовпчик маточки; зав'язь нижня, приймочка дволопатева. Плід — сім'янка (3-4 мм завдовжки), циліндрична, ребриста, опушена, з чубком (4-5 мм завдовжки), що складається з одного ряду жовтуватих, дрібно- і густозазубрених волосків. Медоносна, лікарська, отруйна, фарбувальна, жироолійна і декоративна рослина. Золотушник звичайний — осінній медонос, що дає підтримуючий взяток меду і пилку. У народній медицині використовують траву золотушника, зібрану разом з квітками, при жовчнокам'яній хворобі, запаленні нирок, проносах, цинзі (в листках міститься 40-70 мг% вітаміну С) і як сечогінний засіб. Свіжі листки прикладають до ран.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
- Hleb R., Loya V., Cherepanyn R. Salix herbacea L. (Salicaceae) in the Maramures massif of the Ukrainian Carpathians // Plant Introduction. - 2020. - №85/86. - P.130-136.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asterales
Asteraceae (=Compositae)
