НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Tanacetum vulgare
L. - Пижмо звичайне
Синонім
- Chrysanthemum vulgare (L.) Bernh. [non Gaterau 1789]
- Pyrethrum vulgare (L.) Boiss.
- Chamaemelum tanacetum (Vis.) E.H.L.Krause
- Chrysanthemum asiaticum Vorosch.
- Tanacetum boreale Fisch. ex DC.
- Tanacetum crispum Steud.
Народна назва
Дика горобинка, Приворотень, Криворот
Дика горобинка, Приворотень, Криворот
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Медодайні рослини; Технічні культури; Отруйний вид
Лікарська рослина; Медодайні рослини; Технічні культури; Отруйний вид
Примітки
Детально
Багаторічна отруйна трав'яниста рослина родини складноцвітих з коротким здерев'янілим кореневищем. Стебло 50-100 см заввишки, пряме, борозенчасте, голе або злегка опушене, у верхній частині гіллясте. Листки 7-20 см завдовжки, чергові, в обрисі довгасті, зверху темно-зелені, шорсткі або гладенькі, двічі перистороздільні на ланцетні або широколінійні пилчасті частки; нижні листки — черешкові, інші — сидячі. Квітки дрібні, яскраво-жовті, зрослопелюсткові, з простою віночкоподібною оцвітиною, зібрані в плоскі кошики, що утворюють на верхівці густі щиткоподібні суцвіття. Обгортка напівкуляста, черепичаста, листочки її сіро-зелені, голі, з вузьким плівчастим краєм. Всі квітки з трубчасто-лійкоподібним віночком (1,5-2,5 мм завдовжки), віночок у крайових маточкових квіток з чотирма, а у серединних двостатевих з п'ятьма зубцями. Тичинок п'ять, маточка одна, стовпчик один з дволопатевою приймочкою, зав'язь нижня. Плід — гола, округла сім'янка з п'ятьма реберцями, без чубка. Пижмо росте в мішаних і листяних лісах на галявинах, серед чагарників, поблизу доріг, на просіках, луках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні — вересні. Поширена майже по всій Україні. Може використовуватися як лікарська рослина. Промислова заготівля можлива у Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях. Запаси сировини значні. Лікарська, ефіроолійна, отруйна, харчова, медоносна й інсектицидна рослина. У науковій медицині використовують кошики пижма — Flores Tanaceti. Препарати з них застосовуються для збудження апетиту, поліпшення травлення, при хворобах печінки і кишечника, при бронхіальній астмі, ревматизмі, як глистогінний засіб і засіб, що підвищує кислотність шлункового соку, при запорах. У квітках містяться ефірна олія (до 0,8%), алкалоїди, гіркі й дубильні речовини, органічні кислоти, смола, вітамін С, каротин. У народній медицині застосовується також як глистогінний, шлунковий, жовчогінний, потогінний, протигарячковий засіб, при жовтусі, епілепсії, головних болях, проносах, водянці, недокрів'ї, порушенні серцевої діяльності, подагрі, ревматизмі, хворобах ніг, нервових хворобах, при болісних і нерегулярних менструаціях. Зовнішньо квітки пижма використовують при лікуванні ран, виразок, корости, вивихів, ударів, пухлин, напари — при болях у суглобах і ступнях, для миття волосся при себореї, спринцювання при білях. Є дані, що рослина пригнічує розвиток гнильних бактерій і бактерій, що викликають рак тютюну. Фітонцидну і глистогінну дію зумовлює ефірна олія пижма, яка в той же час досить токсична для людей і тварин, тому користуватися препаратами з пижма потрібно дуже обережно і тільки під наглядом лікаря. Вони протипоказані вагітним жінкам. Поїдання пижма тваринами викликає отруєння, особливо y корів і ягнят, надає молоку неприємного запаху і гіркого присмаку. Невелика домішка його до сіна має дієтичну дію. Листки пижма використовують як ароматичну домішку в кулінарії, кондитерському і лікеро-горілчаному виробництві, для ароматизації м'ясних і рибних консервів, для салатів, замість кориці, мускатного горіха, ванілі. Пижмо як медонос дає підтримуючий взяток. Інсектицидні властивості пижма відомі здавна. У стародавньому Єгипті його використовували для бальзамування трупів. Препарати з пижма (порошки, екстракти, аерозолі) згубно діють на багато видів комах ї кліщів, використовуються для знищення паразитів людини і тварин, шкідників сільського і лісового господарства, а також продовольчих запасів. За інсектицидною дією воно не поступається перед піретрумом.
Багаторічна отруйна трав'яниста рослина родини складноцвітих з коротким здерев'янілим кореневищем. Стебло 50-100 см заввишки, пряме, борозенчасте, голе або злегка опушене, у верхній частині гіллясте. Листки 7-20 см завдовжки, чергові, в обрисі довгасті, зверху темно-зелені, шорсткі або гладенькі, двічі перистороздільні на ланцетні або широколінійні пилчасті частки; нижні листки — черешкові, інші — сидячі. Квітки дрібні, яскраво-жовті, зрослопелюсткові, з простою віночкоподібною оцвітиною, зібрані в плоскі кошики, що утворюють на верхівці густі щиткоподібні суцвіття. Обгортка напівкуляста, черепичаста, листочки її сіро-зелені, голі, з вузьким плівчастим краєм. Всі квітки з трубчасто-лійкоподібним віночком (1,5-2,5 мм завдовжки), віночок у крайових маточкових квіток з чотирма, а у серединних двостатевих з п'ятьма зубцями. Тичинок п'ять, маточка одна, стовпчик один з дволопатевою приймочкою, зав'язь нижня. Плід — гола, округла сім'янка з п'ятьма реберцями, без чубка. Пижмо росте в мішаних і листяних лісах на галявинах, серед чагарників, поблизу доріг, на просіках, луках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні — вересні. Поширена майже по всій Україні. Може використовуватися як лікарська рослина. Промислова заготівля можлива у Полтавській, Черкаській, Кіровоградській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях. Запаси сировини значні. Лікарська, ефіроолійна, отруйна, харчова, медоносна й інсектицидна рослина. У науковій медицині використовують кошики пижма — Flores Tanaceti. Препарати з них застосовуються для збудження апетиту, поліпшення травлення, при хворобах печінки і кишечника, при бронхіальній астмі, ревматизмі, як глистогінний засіб і засіб, що підвищує кислотність шлункового соку, при запорах. У квітках містяться ефірна олія (до 0,8%), алкалоїди, гіркі й дубильні речовини, органічні кислоти, смола, вітамін С, каротин. У народній медицині застосовується також як глистогінний, шлунковий, жовчогінний, потогінний, протигарячковий засіб, при жовтусі, епілепсії, головних болях, проносах, водянці, недокрів'ї, порушенні серцевої діяльності, подагрі, ревматизмі, хворобах ніг, нервових хворобах, при болісних і нерегулярних менструаціях. Зовнішньо квітки пижма використовують при лікуванні ран, виразок, корости, вивихів, ударів, пухлин, напари — при болях у суглобах і ступнях, для миття волосся при себореї, спринцювання при білях. Є дані, що рослина пригнічує розвиток гнильних бактерій і бактерій, що викликають рак тютюну. Фітонцидну і глистогінну дію зумовлює ефірна олія пижма, яка в той же час досить токсична для людей і тварин, тому користуватися препаратами з пижма потрібно дуже обережно і тільки під наглядом лікаря. Вони протипоказані вагітним жінкам. Поїдання пижма тваринами викликає отруєння, особливо y корів і ягнят, надає молоку неприємного запаху і гіркого присмаку. Невелика домішка його до сіна має дієтичну дію. Листки пижма використовують як ароматичну домішку в кулінарії, кондитерському і лікеро-горілчаному виробництві, для ароматизації м'ясних і рибних консервів, для салатів, замість кориці, мускатного горіха, ванілі. Пижмо як медонос дає підтримуючий взяток. Інсектицидні властивості пижма відомі здавна. У стародавньому Єгипті його використовували для бальзамування трупів. Препарати з пижма (порошки, екстракти, аерозолі) згубно діють на багато видів комах ї кліщів, використовуються для знищення паразитів людини і тварин, шкідників сільського і лісового господарства, а також продовольчих запасів. За інсектицидною дією воно не поступається перед піретрумом.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asterales
Asteraceae (=Compositae)
