НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Rhinolophus hipposideros
(Bechstein, 1800) - Підковик малий
Синонім
- Vespertilio hipposideros Bechstein, 1800
Народна назва
Підковоніс малий
Підковоніс малий
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (EUROBATS); EUHD (II); RDBUkr: Вразливі
Be (II); Bo (EUROBATS); EUHD (II); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 77-ми видів роду, один з 2-х видів роду в фауні України. Ареал виду пов’язаний з гірськими та височинними районами, часто з карстовим рельєфом. Поширений на більшій частині Європи, Пн. Африки, Кавказу і на сх. до Центральної Азії. В Україні поширений у прикарпатських областях, Поділлі, Придністров’ї, Криму. Складає близько 2–3 тис. особин і при оцінках частки виду у відловах має тенденцію до зростання. Завдяки осілості та відкритому розташуванню особин у підземних сховищах цей вид при зимових обліках кажанів реєструють найчастіше, і його частка складає 10–70%. Найчастіше вид реєструють у стані гібернації, і більшість знахідок відноситься до підземних порожнин (печери, гроти, каменоломні, тунелі) або скельних відслонень. Осілий, здійснює лише локальні сезонні міграції (до 100 км). Виводкові колонії влаштовує теплих сховищах: гротах, горищах, під мостами. Політ швидкий і маневрений. Полює на галявинах, узліссях, садах, переважно на двокрилих і дрібних лускокрилих. Статевозрілим стає на 2-й рік життя, плодить раз на рік по 1 малечі. Живе до 17 років. Охороняється в заповідниках Карпатського регіону, Поділля і Криму. Ефективна охорона може бути досягнута при створенні великих заповідних масивів у карстових районах та охороні самих підземель.
Один з 77-ми видів роду, один з 2-х видів роду в фауні України. Ареал виду пов’язаний з гірськими та височинними районами, часто з карстовим рельєфом. Поширений на більшій частині Європи, Пн. Африки, Кавказу і на сх. до Центральної Азії. В Україні поширений у прикарпатських областях, Поділлі, Придністров’ї, Криму. Складає близько 2–3 тис. особин і при оцінках частки виду у відловах має тенденцію до зростання. Завдяки осілості та відкритому розташуванню особин у підземних сховищах цей вид при зимових обліках кажанів реєструють найчастіше, і його частка складає 10–70%. Найчастіше вид реєструють у стані гібернації, і більшість знахідок відноситься до підземних порожнин (печери, гроти, каменоломні, тунелі) або скельних відслонень. Осілий, здійснює лише локальні сезонні міграції (до 100 км). Виводкові колонії влаштовує теплих сховищах: гротах, горищах, під мостами. Політ швидкий і маневрений. Полює на галявинах, узліссях, садах, переважно на двокрилих і дрібних лускокрилих. Статевозрілим стає на 2-й рік життя, плодить раз на рік по 1 малечі. Живе до 17 років. Охороняється в заповідниках Карпатського регіону, Поділля і Криму. Ефективна охорона може бути досягнута при створенні великих заповідних масивів у карстових районах та охороні самих підземель.
Література
- Башта А.-Т., Потіш Л.А. Ссавці Закарпатської області. – Львів, 2007. – 260 с.
- Башта А.-Т.В., Шидловський І.В. Колекція рукокрилих (Chiroptera) Зоологічного музею ім. Б. Дибовського Львівського національного університету // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2001. - 16. - С.41-45.
View source - Волох А.М., Крочко Ю.І. Підковоніс малий Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800 // Червона книга України. Тваринний світ. - Київ: Укр. енциклопелія ім. М.П. Бажана. - 1994. - С.376.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Сторожук С.А. Теріофауна заповідника «Медобори» // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. – 2000. – Вип.10.4. – С.209-215.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Vespertilioniformes
Rhinolophidae
