НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Echium vulgare
L. - Синяк звичайний
Синонім
- Echium asturicum Lacaita
- Echium lycopsis L., nom. rej.
- Echium wierzbickii Rchb.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Дворічна рослина родини Шорстколистих. Поширений синяк по всій Україні. Синяк росте як бур'ян на лісосіках, лісових розсадниках і в культурах. Рослина світлолюбна, Цвіте у червні — вересні. Висота рослини — 30-70 см. Стебло пряме, просте або дуже розгалужене, вкрите як і листки, крім відстовбурчених щетинистих шорстких волосків, що сидять на бородавках, ще й густими коротенькими білуватими волосками. Стеблові листки чергові (до 100 мм завдовжки і 5 мм завширшки), лінійно-ланцетні, з однією добре помітною жилкою, сидячі, прикореневі листки звужені в черешок, засихають під час цвітіння. Квітки досить великі (15-17 мм завдовжки), трохи неправильні, з приквітками, у коротких завійках, зібраних у верхівкове волотисте суцвіття. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, глибоко-п'ятироздільна, волосиста, за довжиною дорівнює трубочці віночка. Віночок зрослопелюстковнй, лійчастий, з голим зівом і нерівномірно п'ятилопатевим широким відгином, спочатку рожевий, потім синій. Тичинок п'ять, неоднакової довжини, разом із стовпчиком видаються з віночка. Нитки тичинок червонуваті. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик двороздільний. Плід — розпадний горішок. Горішки буруваті тупогорбочкуваті. Медоносна, харчова, лікарська, отруйна, танідоносна, фарбувальна, олійна і декоративна рослина. Синяк звичайний дуже гарний літній медонос, що дає (там, де він займає чималі масиви) продуктивний взяток. У посуху і під час суховіїв виділення нектару у синяка звичайно зменшується, але не в такій мірі, як у інших медоносів. Під час цвітіння бджоли відвідують синяк протягом усього дня, збираючи з нього нектар і пилок. Нектар містить 30-40% цукрів, серед них переважає сахароза. У сприятливу погоду бджоли збирають з нього по 6-8 кг меду на сім'ю. Медопродуктивність — 300-400 кг з 1 га. Мед з синяка високоякісний, світло-бурштинового кольору, з приємним ароматом, з високими смаковими властивостями, густої консистенції, повільно кристалізується і добре зберігається. Прикореневі листки і молоді пагони синяка можна вживати в їжу як шпинат (листки містять 120 мг % вітаміну С). Незважаючи на отруйність синяка, практичної небезпеки для сільськогосподарських тварин рослина не Являє, бо вони її не поїдають. Таніди містяться в коренях (1,59%), листках, квітках (0,98%), стеблах (0,58%). У коренях знаходиться барвна речовин алканін, яка дає карміново-червону фарбу для вовни, у квітках — антоціан, який залежно від реакції середовища дає червону, синю й фіолетову фарби. Синяк звичайний досить декоративна рослина, придатна для насаджень у лісопарках, на укосах залізничних і шосейних насипів, уздовж залізниць і доріг.
Дворічна рослина родини Шорстколистих. Поширений синяк по всій Україні. Синяк росте як бур'ян на лісосіках, лісових розсадниках і в культурах. Рослина світлолюбна, Цвіте у червні — вересні. Висота рослини — 30-70 см. Стебло пряме, просте або дуже розгалужене, вкрите як і листки, крім відстовбурчених щетинистих шорстких волосків, що сидять на бородавках, ще й густими коротенькими білуватими волосками. Стеблові листки чергові (до 100 мм завдовжки і 5 мм завширшки), лінійно-ланцетні, з однією добре помітною жилкою, сидячі, прикореневі листки звужені в черешок, засихають під час цвітіння. Квітки досить великі (15-17 мм завдовжки), трохи неправильні, з приквітками, у коротких завійках, зібраних у верхівкове волотисте суцвіття. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, глибоко-п'ятироздільна, волосиста, за довжиною дорівнює трубочці віночка. Віночок зрослопелюстковнй, лійчастий, з голим зівом і нерівномірно п'ятилопатевим широким відгином, спочатку рожевий, потім синій. Тичинок п'ять, неоднакової довжини, разом із стовпчиком видаються з віночка. Нитки тичинок червонуваті. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик двороздільний. Плід — розпадний горішок. Горішки буруваті тупогорбочкуваті. Медоносна, харчова, лікарська, отруйна, танідоносна, фарбувальна, олійна і декоративна рослина. Синяк звичайний дуже гарний літній медонос, що дає (там, де він займає чималі масиви) продуктивний взяток. У посуху і під час суховіїв виділення нектару у синяка звичайно зменшується, але не в такій мірі, як у інших медоносів. Під час цвітіння бджоли відвідують синяк протягом усього дня, збираючи з нього нектар і пилок. Нектар містить 30-40% цукрів, серед них переважає сахароза. У сприятливу погоду бджоли збирають з нього по 6-8 кг меду на сім'ю. Медопродуктивність — 300-400 кг з 1 га. Мед з синяка високоякісний, світло-бурштинового кольору, з приємним ароматом, з високими смаковими властивостями, густої консистенції, повільно кристалізується і добре зберігається. Прикореневі листки і молоді пагони синяка можна вживати в їжу як шпинат (листки містять 120 мг % вітаміну С). Незважаючи на отруйність синяка, практичної небезпеки для сільськогосподарських тварин рослина не Являє, бо вони її не поїдають. Таніди містяться в коренях (1,59%), листках, квітках (0,98%), стеблах (0,58%). У коренях знаходиться барвна речовин алканін, яка дає карміново-червону фарбу для вовни, у квітках — антоціан, який залежно від реакції середовища дає червону, синю й фіолетову фарби. Синяк звичайний досить декоративна рослина, придатна для насаджень у лісопарках, на укосах залізничних і шосейних насипів, уздовж залізниць і доріг.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Boraginales
Boraginaceae
