НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Myotis mystacinus
(Kuhl, 1817) - Нічниця вусата
Синонім
- Vespertilio mystacinus Kuhl, 1817
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (EUROBATS); EUHD (IV); RDBUkr: Вразливі
Be (II); Bo (EUROBATS); EUHD (IV); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 103-х видів роду, один з 10-ти видів роду фауни в Україні. Поширений на більшості території Європи (крім пн. регіонів), на Кавказі та у Малій Азії. В Україні поширення обмежене зх. областями (форма alcathoe) та приморськими степами і Гірським Кримом (aurascens). Чисельність вкрай низька, в Україні відомо лише близько 30–50 місцезнаходжень, і частка виду в населенні кажанів звичайно складає до 1%, проте на Поділлі вона зростає до 10% і найбільшою є в Причорномор’ї (до 40%). Загальний розмір популяції можна оцінити у 10–30 тис. особин. Типові місця оселення — широколистяні ліси у передгір’ях Карпат, на Поділлі, в Криму і Приазов’ї. Теплолюбний вид, що тяжіє до лісових і скельних місцезнаходжень. Оселяється в дуплах дерев і тріщинах скельних відслонень, у суворі зими часто зустрічається в підземеллях, особливо у безлісних районах. Великих скупчень не утворює ні на зимівлі, ні в літніх сховищах. Осілий вид, здійснює лише ближні міграції до місць зимівлі. Політ часто прямолінійний, маршрутний; полює на дрібних комах, переважно на просіках і узліссях, біля скель. Статевозрілим стає на 2 рік, родить раз на рік по 1 малечі. Вид-двійник M. brandtii. Природний регулятор чисельності комах та індикатор мало порушених екосистем. Знаходиться під охороною у заповідниках Карпатського регіону, Розточчя, Поділля і Криму.
Один з 103-х видів роду, один з 10-ти видів роду фауни в Україні. Поширений на більшості території Європи (крім пн. регіонів), на Кавказі та у Малій Азії. В Україні поширення обмежене зх. областями (форма alcathoe) та приморськими степами і Гірським Кримом (aurascens). Чисельність вкрай низька, в Україні відомо лише близько 30–50 місцезнаходжень, і частка виду в населенні кажанів звичайно складає до 1%, проте на Поділлі вона зростає до 10% і найбільшою є в Причорномор’ї (до 40%). Загальний розмір популяції можна оцінити у 10–30 тис. особин. Типові місця оселення — широколистяні ліси у передгір’ях Карпат, на Поділлі, в Криму і Приазов’ї. Теплолюбний вид, що тяжіє до лісових і скельних місцезнаходжень. Оселяється в дуплах дерев і тріщинах скельних відслонень, у суворі зими часто зустрічається в підземеллях, особливо у безлісних районах. Великих скупчень не утворює ні на зимівлі, ні в літніх сховищах. Осілий вид, здійснює лише ближні міграції до місць зимівлі. Політ часто прямолінійний, маршрутний; полює на дрібних комах, переважно на просіках і узліссях, біля скель. Статевозрілим стає на 2 рік, родить раз на рік по 1 малечі. Вид-двійник M. brandtii. Природний регулятор чисельності комах та індикатор мало порушених екосистем. Знаходиться під охороною у заповідниках Карпатського регіону, Розточчя, Поділля і Криму.
Література
- Башта А.-Т.В., Химин М.В. Фауна рукокрилих НПП «Прип’ять-Стохід» // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Рівненського природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року). - Рівне: ВАТ “Рівненська друкарня”, 2009. - С.352-358.
- Годлевська Л.В., Ребров С.В., Панченко П.С. Нові дані щодо фауни рукокрилих Рівненської області (Україна) // Заповідна справа. - 2016. - 1(22). - С.72-77.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Селюніна З.В. Зміни складу теріофауни регіону Чорноморського заповідника в результаті інвазії видів (історія вивчення ссавців та господарського освоєння) // Праці Теріологічної Школи. - 2014. - Т.12. - С.69-80.
- Татаринов К. А. Звірі західних областей України (матеріали до вивчення фауни Української РСР). - Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. - 188 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Vespertilioniformes
Vespertilionidae
