НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Myotis blythii
(Tomes, 1857) - Нічниця гостровуха
Синонім
- Vespertilio blythii Tomes, 1857
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (EUROBATS); EUHD (II); RDBUkr: Вразливі
Be (II); Bo (EUROBATS); EUHD (II); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Myotis blythii omari Thomas, 1906 Myotis blythii oxygnathus (Monticelli, 1885) Один з 103-х видів роду світової фауни та один з 10-ти видів роду у фауні України. Останнім часом європейський підвид виду відокремлюють в самостійний вид — M. oxygnathus (Monticelli, 1885). Тим не манш, останні молекулярні дослідження показують, що лише M. myotis і M. blythii повинні дійсно вважатися валідними такоснами, існування форм oxygnathus, omari, risorius і lesviacus відноситься до локальних морфологічних варіацій без таксономічного статусу (Fulman et al. 2014). Пн. Африка та Пд. Європа, Кавказ, Мала та Центральна Азія, на сх. — до Гімалаїв. В Україні — в Криму, Закарпатті та Середньому Придністров’ї. В межах свого поширення в Україні вид є відносно численним. Є одним з домінантів печерних скупчень рукокрилих у Кримському регіоні. Влітку самиці формують виводкові колонії від декількох десятків до декількох тисяч особин, що розташовуються у печерах, каменоломнях, гротах, на горищах. Нерідко оселяються в одному сховищі з підковоносом великим та довгокрилом. Самці та ялові самиці оселяються окремо або розташовуються у тому ж сховищі, що й материнська колонія (але поза нею), іноді утворюючи колонії до тисячі особин. Народження молодих припадає на кінець травня–червень. Молоді починають літати у віці 3–4 тижнів після народження. Парування починається в серпні та продовжується протягом осені. Зимують в підземних сховищах природного та штучного походження, де можуть утворювати скупчення в кілька тисяч особин. Можливо, що деяка частина популяцій цього виду на зиму мігрує за межі України. Полює, головним чином, на відкритому просторі (луки, поля), здобич збирає з поверхні землі або ловить у повітрі. Основу трофічного списку виду складають прямокрилі, а також жуки. Самиця приносить 1 маля один раз на рік. Співвідношення статей серед молодих — рівноцінне. Разом з нічницею великою представляють пару видів-двійників. Потребують уточнення: таксономічний статус виду, питання щодо наявності та ступеня гібридизації його популяцій з M. myotis. Є регулятором чисельності комах, у тому числі — шкідників. Сховища великих колоній можуть служити джерелом природного добрива — гуано.
Myotis blythii omari Thomas, 1906 Myotis blythii oxygnathus (Monticelli, 1885) Один з 103-х видів роду світової фауни та один з 10-ти видів роду у фауні України. Останнім часом європейський підвид виду відокремлюють в самостійний вид — M. oxygnathus (Monticelli, 1885). Тим не манш, останні молекулярні дослідження показують, що лише M. myotis і M. blythii повинні дійсно вважатися валідними такоснами, існування форм oxygnathus, omari, risorius і lesviacus відноситься до локальних морфологічних варіацій без таксономічного статусу (Fulman et al. 2014). Пн. Африка та Пд. Європа, Кавказ, Мала та Центральна Азія, на сх. — до Гімалаїв. В Україні — в Криму, Закарпатті та Середньому Придністров’ї. В межах свого поширення в Україні вид є відносно численним. Є одним з домінантів печерних скупчень рукокрилих у Кримському регіоні. Влітку самиці формують виводкові колонії від декількох десятків до декількох тисяч особин, що розташовуються у печерах, каменоломнях, гротах, на горищах. Нерідко оселяються в одному сховищі з підковоносом великим та довгокрилом. Самці та ялові самиці оселяються окремо або розташовуються у тому ж сховищі, що й материнська колонія (але поза нею), іноді утворюючи колонії до тисячі особин. Народження молодих припадає на кінець травня–червень. Молоді починають літати у віці 3–4 тижнів після народження. Парування починається в серпні та продовжується протягом осені. Зимують в підземних сховищах природного та штучного походження, де можуть утворювати скупчення в кілька тисяч особин. Можливо, що деяка частина популяцій цього виду на зиму мігрує за межі України. Полює, головним чином, на відкритому просторі (луки, поля), здобич збирає з поверхні землі або ловить у повітрі. Основу трофічного списку виду складають прямокрилі, а також жуки. Самиця приносить 1 маля один раз на рік. Співвідношення статей серед молодих — рівноцінне. Разом з нічницею великою представляють пару видів-двійників. Потребують уточнення: таксономічний статус виду, питання щодо наявності та ступеня гібридизації його популяцій з M. myotis. Є регулятором чисельності комах, у тому числі — шкідників. Сховища великих колоній можуть служити джерелом природного добрива — гуано.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Vespertilioniformes
Vespertilionidae
