НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Nyctalus lasiopterus
(Schreber, 1780) - Вечірниця велетенська
Синонім
- Vespertiloi lasiopterus Schreber, 1780
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: VU; Be (II); Bo (EUROBATS); EUHD (IV); RDBUkr: Зникаючі
IUCN: VU; Be (II); Bo (EUROBATS); EUHD (IV); RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 3-х видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України. Ареал виду охоплює пд.-зх. частину Палеарктики. Спорадичність поширення виду у Європі (відомо 120–130 місцезнаходжень) пов’язана з розташуванням масивів широколистяних лісів. В Україні більшість давніх знахідок приурочені до лісостепової та степової зон. Дотепер відомо не більше 20-ти місцезнаходжень. Відома єдина сучасна знахідка виду на території Чорнобильської зони відчуження (Гащак, Влащенко, 2009). Чисельність ймовірно є критично низькою. Протягом 100 років в Україні відмічено не більше 30 реєстрацій виду з різною інформативністю даних. Дані динаміки еєстрацій виду свідчать про триваюче зниження чисельності. Є лісовим дендрофільним видом, який пов’язаний у своєму поширенні з дубовими і дубово-грабовими лісами. Населяє ділянки рідколісь високостовбурних стиглих та перестійних насаджень з достатньою кількістю дупел. Крім дупел в якості сховищ зрідка використовує горища та інші частини будівель. Є типовим мігрантом. Розмножується раз на рік. Різновидові виводкові колонії розміщуються у дуплах старих дерев, іноді у будівлях. У червні народжується 1-2 малят. Невідкладним заходом є розробка і реалізація Національного Плану дій щодо збереження виду.
Один з 3-х видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України. Ареал виду охоплює пд.-зх. частину Палеарктики. Спорадичність поширення виду у Європі (відомо 120–130 місцезнаходжень) пов’язана з розташуванням масивів широколистяних лісів. В Україні більшість давніх знахідок приурочені до лісостепової та степової зон. Дотепер відомо не більше 20-ти місцезнаходжень. Відома єдина сучасна знахідка виду на території Чорнобильської зони відчуження (Гащак, Влащенко, 2009). Чисельність ймовірно є критично низькою. Протягом 100 років в Україні відмічено не більше 30 реєстрацій виду з різною інформативністю даних. Дані динаміки еєстрацій виду свідчать про триваюче зниження чисельності. Є лісовим дендрофільним видом, який пов’язаний у своєму поширенні з дубовими і дубово-грабовими лісами. Населяє ділянки рідколісь високостовбурних стиглих та перестійних насаджень з достатньою кількістю дупел. Крім дупел в якості сховищ зрідка використовує горища та інші частини будівель. Є типовим мігрантом. Розмножується раз на рік. Різновидові виводкові колонії розміщуються у дуплах старих дерев, іноді у будівлях. У червні народжується 1-2 малят. Невідкладним заходом є розробка і реалізація Національного Плану дій щодо збереження виду.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Селюніна З.В. Зміни складу теріофауни регіону Чорноморського заповідника в результаті інвазії видів (історія вивчення ссавців та господарського освоєння) // Праці Теріологічної Школи. - 2014. - Т.12. - С.69-80.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Vespertilioniformes
Vespertilionidae
