НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Barbarea vulgaris
W. T. Aiton - Суріпиця звичайна
Синонім
- Barbarea hirsuta Weihe
- Barbarea iberica (Willd.) DC.
- Barbarea lepuznica Nyár.
- Barbarea lyrata Asch.
- Barbarea arcuata (J. Presl & C. Presl) Rchb.
- Barbarea macrophylla Halácsy
- Erysimum arcuatum Opiz
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Багаторічна трав'яниста рослина з дворічними пагонами; типовий вид роду суріпиць. Поширена по всій Європі, в Росії — у європейській частині і в Західному Сибірі, крім того, була занесена в Північну Америку , Японію , Африку , Австралію і Нову Зеландію, таким чином перетворившись в вид-космополіт. Кореневищна рослина висотою 30-80 см. Стебло високе, голе або злегка пухнасте. Прикореневе і нижнє стеблове листя на черешках з двома-чотирма довгастими бічними частками і великою, біля основи серцеподібної, тупо-виїмчасто-зубчастою верхівковою часткою. Верхні стеблові листки сидячі, цільні, від ланцетних до зворотно-яйцевидних, по краю зубчасті. Суцвіття — кисть, на початку цвітіння не розділена на вітки. Квітки чотирьохчленні з подвійною оцвітиною, двостатеві, золотисто-жовті. Пелюстки довжиною 5-7 мм, удвічі довше чашолистків. У квітці п'ять тичинок. Плід — стручок, довгасто-лінійний, округло-чотиригранний, з коротким булавовидний носиком, двостулковий, двугнездной, багатонасінних. Стулки стручка солом'яно-жовті, тверді, голі, з ясною середньої і малопомітними бічними жилками; поверхня їх слабобугорчатая. Плодоніжки короткі, зігнуто-відхилені, косо вгору спрямовані. Стручки розкриваються подовжньо знизу вгору двома щілинами з утворенням стулок, що відокремлює від серединної поздовжньої перегородки. Насіння овальні, стиснуті, сірувато-коричневі зі слабким блиском. Поверхня насіння майже рівна. Цвіте навесні і раннім літом близько місяця, плодоносить у червні — липні починаючи з другого року вегетації. Після періоду плодоношення надземні частини рослини відмирають, новий квітучий і плодоносить, стебло розвивається з кореневої шийки кожну весну. Розмножується насінням і кореневої порослю. Максимальна плодючість — до 10 тис. насінин. Насіння проростає швидко, влітку, восени і після перезимівлі навесні з глибини не більше 4 см, краще за все з глибини 0,5 см. У перший рік життя утворюється тільки розетка листя з добре розвиненим стрижневим коренем, яка і зимує. Відношення до вологи і ґрунтової родючості: мезофіт, мезотроф. Може виростати в умовах півтіні. Бур'ян переважно лісової зони, на півдні зустрічається рідше, в місцях надлишково зволожених. Як рудеральна рослина росте на сирих луках, уздовж річок, на лісових галявинах, в чагарниках, на вирубках, біля доріг, по канавах, на покладах і сміттєвих місцях.
Багаторічна трав'яниста рослина з дворічними пагонами; типовий вид роду суріпиць. Поширена по всій Європі, в Росії — у європейській частині і в Західному Сибірі, крім того, була занесена в Північну Америку , Японію , Африку , Австралію і Нову Зеландію, таким чином перетворившись в вид-космополіт. Кореневищна рослина висотою 30-80 см. Стебло високе, голе або злегка пухнасте. Прикореневе і нижнє стеблове листя на черешках з двома-чотирма довгастими бічними частками і великою, біля основи серцеподібної, тупо-виїмчасто-зубчастою верхівковою часткою. Верхні стеблові листки сидячі, цільні, від ланцетних до зворотно-яйцевидних, по краю зубчасті. Суцвіття — кисть, на початку цвітіння не розділена на вітки. Квітки чотирьохчленні з подвійною оцвітиною, двостатеві, золотисто-жовті. Пелюстки довжиною 5-7 мм, удвічі довше чашолистків. У квітці п'ять тичинок. Плід — стручок, довгасто-лінійний, округло-чотиригранний, з коротким булавовидний носиком, двостулковий, двугнездной, багатонасінних. Стулки стручка солом'яно-жовті, тверді, голі, з ясною середньої і малопомітними бічними жилками; поверхня їх слабобугорчатая. Плодоніжки короткі, зігнуто-відхилені, косо вгору спрямовані. Стручки розкриваються подовжньо знизу вгору двома щілинами з утворенням стулок, що відокремлює від серединної поздовжньої перегородки. Насіння овальні, стиснуті, сірувато-коричневі зі слабким блиском. Поверхня насіння майже рівна. Цвіте навесні і раннім літом близько місяця, плодоносить у червні — липні починаючи з другого року вегетації. Після періоду плодоношення надземні частини рослини відмирають, новий квітучий і плодоносить, стебло розвивається з кореневої шийки кожну весну. Розмножується насінням і кореневої порослю. Максимальна плодючість — до 10 тис. насінин. Насіння проростає швидко, влітку, восени і після перезимівлі навесні з глибини не більше 4 см, краще за все з глибини 0,5 см. У перший рік життя утворюється тільки розетка листя з добре розвиненим стрижневим коренем, яка і зимує. Відношення до вологи і ґрунтової родючості: мезофіт, мезотроф. Може виростати в умовах півтіні. Бур'ян переважно лісової зони, на півдні зустрічається рідше, в місцях надлишково зволожених. Як рудеральна рослина росте на сирих луках, уздовж річок, на лісових галявинах, в чагарниках, на вирубках, біля доріг, по канавах, на покладах і сміттєвих місцях.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Brassicales
Brassicaceae
