НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Lepidium ruderale
L. - Хрінниця смердюча
Синонім
- Lepidium ambiguum F. Muell.
- Lepidium ambiguum Lange
Народна назва
Хріниця смердюча, Хріниця вонюча
Хріниця смердюча, Хріниця вонюча
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Поширена по всій Україні отруйна рослина. Однорічна, рідше дворічна короткоопушена рослина 15-30 см заввишки, з розчепірено-розгалуженим стеблом. Нижні стеблові листки 2-перисто-розсічені, середні — перисто-розсічені, верхні — цілісні, лінійні або лінійно-лопатеві. Квітки зеленуваті, зібрані у видовжені китиці. Пелюсток немає, чашолистків 4, тичинок 2 і іноді 4). Плід — голий, округло-овальний стручечок до 2-2,5 мм завдовжки. Насіння дрібне, до 1,5 мм завдовжки, жовто-буре, яйцевидне. Цвіте з квітня до осені. Росте на засмічених місцях, уздовж шляхів, доріг, на полях, городах, у садах по всій Україні. Латинська назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає луска, і пов'язана, очевидно, з формою плодів рослини. Видова назва утворена від латинського слова, що означає сміття і відображає умови місцезростання виду. Українську і російську назви рослина дістала за її смак та запах. Стебло розчепірено-розгалужене, опушене, висотою 15-30 см. Корінь стрижневий. Листки чергові, зближені, нижні — перисторозсічені, верхні цілокраї, лінійні або лінійно-лопатчасті. Суцвіття — видовжена китиця. Пелюстки дрібненькі, білі або їх зовсім немає. Сходить рано навесні та в липні. Цвіте в травні-липні, плодоносить в липні-серпні. Квітки хрінниці запилюються здебільшого мухами. Одна рослина дає до 1300 насінин. Насіння поширюється вітром. Восени, коли плоди достигнуть, стебло біля основи перегниває. Рослину підхоплює вітер, перекочує на значну відстань, розсіваючи при цьому насіння. Максимальна плодючість 1500 насінин. Поширена на всій території України, росте на засмічених і солончакових землях, полях, городах, пасовищах, вздовж доріг, біля жител. Отруйна.
Поширена по всій Україні отруйна рослина. Однорічна, рідше дворічна короткоопушена рослина 15-30 см заввишки, з розчепірено-розгалуженим стеблом. Нижні стеблові листки 2-перисто-розсічені, середні — перисто-розсічені, верхні — цілісні, лінійні або лінійно-лопатеві. Квітки зеленуваті, зібрані у видовжені китиці. Пелюсток немає, чашолистків 4, тичинок 2 і іноді 4). Плід — голий, округло-овальний стручечок до 2-2,5 мм завдовжки. Насіння дрібне, до 1,5 мм завдовжки, жовто-буре, яйцевидне. Цвіте з квітня до осені. Росте на засмічених місцях, уздовж шляхів, доріг, на полях, городах, у садах по всій Україні. Латинська назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає луска, і пов'язана, очевидно, з формою плодів рослини. Видова назва утворена від латинського слова, що означає сміття і відображає умови місцезростання виду. Українську і російську назви рослина дістала за її смак та запах. Стебло розчепірено-розгалужене, опушене, висотою 15-30 см. Корінь стрижневий. Листки чергові, зближені, нижні — перисторозсічені, верхні цілокраї, лінійні або лінійно-лопатчасті. Суцвіття — видовжена китиця. Пелюстки дрібненькі, білі або їх зовсім немає. Сходить рано навесні та в липні. Цвіте в травні-липні, плодоносить в липні-серпні. Квітки хрінниці запилюються здебільшого мухами. Одна рослина дає до 1300 насінин. Насіння поширюється вітром. Восени, коли плоди достигнуть, стебло біля основи перегниває. Рослину підхоплює вітер, перекочує на значну відстань, розсіваючи при цьому насіння. Максимальна плодючість 1500 насінин. Поширена на всій території України, росте на засмічених і солончакових землях, полях, городах, пасовищах, вздовж доріг, біля жител. Отруйна.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source - Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Brassicales
Brassicaceae
