НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Sphinx pinastri Linnaeus, 1758 - Сфінкс сосновий

Синонім
  • Hyloicus asiaticus Butler, 1875
  • Hyloicus cenisius Jordan, 1931
  • Hyloicus medialis Jordan, 1931
  • Hyloicus euxinus Derzhavets, 1979
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Розповсюдження: Європа, Південне і Східне Середземномор'я, Кавказ, Урал, Південне Зауралля і Західний Казахстан. Завезений людиною до Північної Америки. Розмах крил 70-96 мм. Передні крила сірого кольору з вигнутою лінією на вершині і трьома чорними рисками в центрі. Задні крила коричневато-сірі, без рисунку. Черевце з поперечними чорними і світло-сірими смужками і повздовжньою сірою смугою, разділеною тонкою чорною лінією. Забарвлення тіла і крил варіює від темно-коричневого до кремового кольору, але основним кольором є сірий. Має одне покоління протягом року. Період льоту: з середини травня до середини серпня, в залежності від погодних і кліматичних умов місцевості. Метелики активні з настанням сутінок, і часто летять на штучні джерела світла. Вдень сидять нерухомо на стовбурах хвойних дерев. Самка, після того як вийде з лялечки, літає неохоче, сидить на дереві і, звичайно, чекає на самця для спаровування. Спаровування відбувається вночі і може тривати до ранку, потім пара залишається сидіти на стовбурі дерева до наступних сутінок. Після спаровування самці летять на пошуки їжі і нових самок, а самка починає відкладати яйця. Запліднена самка відкладає біля 100 яєць близько розташованих одне біля одного на хвої молодих пагонів кормового дерева. Надає перевагу, переважно, ізольованим деревам або тим, які ростуть в невеликих ізольованих групах. При температурі від 19 до 22°С гусениця виходить з яйця через 6-9 днів, а при нижчих температурах - через 14-20 днів. Заляльковування відбувається в грунті на глибині 5 см під мохом і опалою хвоєю біля основи стовбура дерева, зимує лялечка. Після вилуплення гусениця має жовте забарвлення і довжина її тіла становить 5 мм. У ранньому віці гусениці зелені з білими повздовжніми смугами на боках тіла. Забарвлення гусениці міняється з віком. У передостаннього віку на спині з'являється смуга червонувато-бурого кольору, на останньому гусениця має бруднувато-коричневе забарвлення із слабо вираженими повздовжніми смугами. На задньому кінці тіла гусениця має чорно-бурий ріг. Доросла гусениця довжиною 60-80 мм. Гусениці в основному живляться хвоєю сосни (Pinus sylvestris), не їдять хвою молодих пагонів, віддають перевагу минулорічній.
Література
  • Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
    View source
  • Kanarskyi Yu., Geryak Yu., Lyashenko E. Ecogeographic structure of the moth fauna (Lepidoptera, Drepanoidea, Bombycoidea, Noctuoidea) in Upper Tisa River Basin and adjacent areas (Ukraine) // Transylvanian Review of Systematical and Ecological Research. – 2011. – Vol.11. – P.143-168.
  • Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Sphingidae