НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Canis aureus
Linnaeus, 1758 - Шакал звичайний
Синонім
Народна назва
Шакал азійський
Шакал азійський
Зображення
Природоохоронний статус
CITES (III)
CITES (III)
Цінність виду
Мисливський вид
Мисливський вид
Примітки
Детально
Широко розповсюджений (завдяки всеїдності) в Північній і Північно-Східній Африці, Туреччині, на Балканському півострові, на Аравійському півострові і далі по всій південно-західній Азії (в тому числі на Шрі-Ланці) до В'єтнаму. З недавніх пір зареєстрований також в Угорщині та на півдні України. У знаменитому дослідженні Яворницького згадується що за часів Запорізької Січі це був звичайний звір (називався чокалка) на території вольностей низових козаків. Мешкає в найрізноманітніших місцях проживання, які варіюють від сахельної (південна межа пустелі Сахари, найменша кількість опадів там може бути 100-200 мм на рік) пустелі до вічнозелених лісів М'янми і Таїланду. Це можуть бути напівпустелі, різного виду луки, савани в Африці, ліси, мангрові ліси, сільськогосподарські і приміських місця проживання в Індії та Бангладеші. Шакали були зафіксовані на висоті 3800 м в горах Бейл Ефіопії і добре відомі навколо гірської станції на висоті 2000 м в Індії. Починаючи з 1998-2000 років, цей вид почав розселення територією України. Найбільш стабільні його поселення сформовано у приморських регіонах, зокрема в заплавах Дунаю, Дністра, Бугу і Дніпра. Через Україну вид проник на терени Польщі, Білорусі та Естонії. Вид суворо нічний у районах проживання людей, але може бути частково денним у інших місцях. Дуже опортуністичний щодо їжі, яка включає в себе молодих газелей, гризунів, зайців, наземних птахів і їх яйця, плазунів, жаб, риб, комах, і фрукти. Не проминає падло при нагоді, але є хорошим мисливцем. Основною соціальною одиницею є пара і їх потомство. Моногамія є правилом, хоча зв'язок у парі, схоже, не такий сильний, як у Canis mesomelas (Шакал чепрачний). Іноді молодь минулого року залишаються в безпосередній близькості від батьків і навіть матері і її нового потомства. Однак звичайнішою процедурою для одного або двох підлітків залишатися з батьками, утримуючись від розмноження і допомагати в догляді за наступним поколінням. Пологи відбуваються в основному в січні-лютому в Східній Африці, у квітні-травні в Центральній Азії, але протягом усього року в тропічній Азії. Вагітність триває 63 дні. Приплоди містять від один до дев'яти, як правило, двоє — четверо цуценят. Вага новонароджених 201-214 грам. Очі відкриваються приблизно на 10 день і вони починають приймати тверду їжу в, близько, 3 місяці. Обоє батьків забезпечують їжу та захист. Статева зрілість настає у 11 місяців. У неволі тривалість життя становить до 16 років.
Широко розповсюджений (завдяки всеїдності) в Північній і Північно-Східній Африці, Туреччині, на Балканському півострові, на Аравійському півострові і далі по всій південно-західній Азії (в тому числі на Шрі-Ланці) до В'єтнаму. З недавніх пір зареєстрований також в Угорщині та на півдні України. У знаменитому дослідженні Яворницького згадується що за часів Запорізької Січі це був звичайний звір (називався чокалка) на території вольностей низових козаків. Мешкає в найрізноманітніших місцях проживання, які варіюють від сахельної (південна межа пустелі Сахари, найменша кількість опадів там може бути 100-200 мм на рік) пустелі до вічнозелених лісів М'янми і Таїланду. Це можуть бути напівпустелі, різного виду луки, савани в Африці, ліси, мангрові ліси, сільськогосподарські і приміських місця проживання в Індії та Бангладеші. Шакали були зафіксовані на висоті 3800 м в горах Бейл Ефіопії і добре відомі навколо гірської станції на висоті 2000 м в Індії. Починаючи з 1998-2000 років, цей вид почав розселення територією України. Найбільш стабільні його поселення сформовано у приморських регіонах, зокрема в заплавах Дунаю, Дністра, Бугу і Дніпра. Через Україну вид проник на терени Польщі, Білорусі та Естонії. Вид суворо нічний у районах проживання людей, але може бути частково денним у інших місцях. Дуже опортуністичний щодо їжі, яка включає в себе молодих газелей, гризунів, зайців, наземних птахів і їх яйця, плазунів, жаб, риб, комах, і фрукти. Не проминає падло при нагоді, але є хорошим мисливцем. Основною соціальною одиницею є пара і їх потомство. Моногамія є правилом, хоча зв'язок у парі, схоже, не такий сильний, як у Canis mesomelas (Шакал чепрачний). Іноді молодь минулого року залишаються в безпосередній близькості від батьків і навіть матері і її нового потомства. Однак звичайнішою процедурою для одного або двох підлітків залишатися з батьками, утримуючись від розмноження і допомагати в догляді за наступним поколінням. Пологи відбуваються в основному в січні-лютому в Східній Африці, у квітні-травні в Центральній Азії, але протягом усього року в тропічній Азії. Вагітність триває 63 дні. Приплоди містять від один до дев'яти, як правило, двоє — четверо цуценят. Вага новонароджених 201-214 грам. Очі відкриваються приблизно на 10 день і вони починають приймати тверду їжу в, близько, 3 місяці. Обоє батьків забезпечують їжу та захист. Статева зрілість настає у 11 місяців. У неволі тривалість життя становить до 16 років.
Література
- Башта А.-Т., Потіш Л.А. Ссавці Закарпатської області. – Львів, 2007. – 260 с.
- Гричик В..В, Прокопчук В.В., Гребенчук А.Е., Рябцева А.О., Цыбовский И.С. Шакал (Canis aureus L., 1758) – новый вид в териофауне Беларуси // Журнал Белорусского государственного университета. Биология. – 2018. – Т.3. – С.55-61.
View source
- Roženko, N., Volokh, A. The golden jackal (Canis aureus L., 1758) as a new species in the fauna of Ukraine // Beiträge zur Jagd & Wild Forschung. – 2010. – Bd.35. – S.237-246.
View source - Zagorodniuk I. Golden Jackal (Canis aureus) in Ukraine: Modern Expansion and Status of Species // Proceedings of the National Museum of Natural History. – 2014. – Vol.12. – P.100-105.
View source
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Caniformes
Canidae
