НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Silene latifolia
Poir. - Смілка широколиста
Синонім
- Lychnis alba Mill.
- Lychnis divaricata Rchb.
- Lychnis macrocarpa Boiss. & Reut.
- Lychnis vespertina Sibth., nom. illeg.
- Melandrium album (Mill.) Garcke
- Melandrium boissieri Schischk.
- Melandrium divaricatum (Rchb.) Fenzl
- Melandrium eriocalycinum Boiss.
Народна назва
Смілка біла, Меландріум білий, Оберна широколиста, кукіль, куколиця, сліпак
Смілка біла, Меландріум білий, Оберна широколиста, кукіль, куколиця, сліпак
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Медодайні рослини
Лікарська рослина; Медодайні рослини
Примітки
Детально
Дворічна дводомна рослина родини гвоздичних. Європейсько-середньоазіатський вид. Поширений по всій Україні, засмічувач багаторічних трав і плодових насаджень. Росте на луках, узліссях, вздовж лісосмуг, серед чагарників, як бур'ян у посівах, на городах, садах. Стебло — висотою 40-100 см, висхідне, у верхній частині розгалужене. Листки — супротивні, еліптичні або еліптично-ланцетні, притиснутоволосисті, нижні коротко- черешкові, верхні-сидячі. Суцвіття — квітки зібрані в суцвіття у вигляді напівзонтика, що формується з центрального стебла і бічних розгалужень. Пелюстки білі, іноді блідо-рожеві. Корінь — стрижневий. Сходить — у березні — травні, а також в кінці літа — на початку осені. Цвіте — на перший або другий рік життя з травня по серпень. Плодоносить — в червні — вересні. Плід — багатонасінна коробочка. Форма плоду — відкрита яйцеподібна. Форма насінини — нирко-видноовальна . Колір насіння — сірий з сизуватим відтінком. Розмір — довжина 1,25-1,75, ширина 1-1,25, товщина 0,75 мм, маса 1000 нас. — 0,5-0,7 г. Глибина проростання — не більше 1,5-2 см. Максимальна плодючість — до 14700 насінин. В корінні містяться сапоніни, вуглевод лактозиноза, в листі — 80 мг% аскорбінової кислоти, 26,5 мг% каротину; в наземній частині до цвітіння — близько 18% білка, 3,5% жиру, 16,5% клітковини. Рослина охоче поїдається на пасовищі великою рогатою худобою, та вівцями. В народній медицині коріння використовували при тахікардії, ревматизмі, хворобах нирок, безсонні, шлункових коліках, зубному болі, для припарок до затведлих фурункулів, гемороїдальних вузлів та пухлинах залоз з метою їх розм'ягчування і зняття больових відчуттів. Декоративний.
Дворічна дводомна рослина родини гвоздичних. Європейсько-середньоазіатський вид. Поширений по всій Україні, засмічувач багаторічних трав і плодових насаджень. Росте на луках, узліссях, вздовж лісосмуг, серед чагарників, як бур'ян у посівах, на городах, садах. Стебло — висотою 40-100 см, висхідне, у верхній частині розгалужене. Листки — супротивні, еліптичні або еліптично-ланцетні, притиснутоволосисті, нижні коротко- черешкові, верхні-сидячі. Суцвіття — квітки зібрані в суцвіття у вигляді напівзонтика, що формується з центрального стебла і бічних розгалужень. Пелюстки білі, іноді блідо-рожеві. Корінь — стрижневий. Сходить — у березні — травні, а також в кінці літа — на початку осені. Цвіте — на перший або другий рік життя з травня по серпень. Плодоносить — в червні — вересні. Плід — багатонасінна коробочка. Форма плоду — відкрита яйцеподібна. Форма насінини — нирко-видноовальна . Колір насіння — сірий з сизуватим відтінком. Розмір — довжина 1,25-1,75, ширина 1-1,25, товщина 0,75 мм, маса 1000 нас. — 0,5-0,7 г. Глибина проростання — не більше 1,5-2 см. Максимальна плодючість — до 14700 насінин. В корінні містяться сапоніни, вуглевод лактозиноза, в листі — 80 мг% аскорбінової кислоти, 26,5 мг% каротину; в наземній частині до цвітіння — близько 18% білка, 3,5% жиру, 16,5% клітковини. Рослина охоче поїдається на пасовищі великою рогатою худобою, та вівцями. В народній медицині коріння використовували при тахікардії, ревматизмі, хворобах нирок, безсонні, шлункових коліках, зубному болі, для припарок до затведлих фурункулів, гемороїдальних вузлів та пухлинах залоз з метою їх розм'ягчування і зняття больових відчуттів. Декоративний.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source - Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Caryophyllales
Caryophyllaceae
