Синонім
- Spergula chieusseana Pomel
- Spergula laricina Wulfen [non L., 1753], nom. illeg.
- Spergula linicola Boreau
- Spergula maxima Weihe
- Spergula sativa Boenn.
- Spergula vulgaris Boenn.
Народна назва
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина
Примітки
Детально
Однорічна трав'яниста рослина, яка досягає висоти зростання від 10 до 50 сантиметрів. На надземній частині рослини рідко розкидані залозисті волоски. Листя супротивне, довжиною 1-3 см. Має білі квіти, 7-9 мм в діаметрі; п'ять пелюсток від 2,5 до 4,5 мм, які трохи довші за чашолистки, яйцеподібні. Капсули довжиною 5 мм. Кругле насіння (0.7-) 0,9–1,1 мм, чорне, матове, з вузькими до 0,2 мм крилами.
Батьківщина. Північна Африка: Алжир; Марокко. Кавказ: Росія — Передкавказзя, Східний Сибір, Західний Сибір, Європейська частина. Західна Азія: Ізраїль; Ліван; Туреччина. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія [вкл. Мадейра]; Гібралтар; Іспанія [вкл. Канарські острови]. Натуралізований. Гренландія, Австралія, Нова Зеландія, багато країн Азії, Африки, Америки.
Поширюється в районах з помірним кліматом практично в усьому світі. Росте на легких ґрунтах, піщаних, кременистих, сухих, кислих.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com