НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Vulpes corsac
Linnaeus, 1758 - Лис корсак
Синонім
- Canis corsac Linnaeus, 1768
Народна назва
Лис степовий
Лис степовий
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні
RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Мисливський вид
Мисливський вид
Примітки
Детально
Один з 12-ти видів роду, один з 2-х видів в фауні України. Рівнинні степи, напівпустелі Азії та Пд.-Сх. Європи. В межах України трапляється лише в Луганській обл. В Україні знаходиться зх. окраїна ареалу, зараз єдина популяція налічує не більше 20 особин. Корсак віддає перевагу цілинним ділянкам. Він майстерно ловить гризунів, рептилій, зайців, молодих бабаків, полюбляє комах і майже не вживає рослинної їжі. У роки з низькою чисельністю гризунів, підбирає мертву рибу, їсть трупи різних тварин і може ковтати неїстівні предмети. Корсак активний переважно у сутінках і вночі. День він проводить у норі, яку риє власноруч, або у норах бабаків, рідше — лисиць та борсуків. Ця тварина досить уразлива з боку інших хижаків і дуже залежна від кліматичних умов. Для корсака однаково небезпечні сильні морози та буревії, спека та курні бурі. Тому він змушений часто ховатись у норі під час несприятливої погоди, що, за поганої вгодованості та дефіциті кормів, послаблює організм і сприяє підвищенню рівня смертності. Ця тварина має значну площу індивідуальної ділянки — від 0,8 до 3,7 км2, хоча іноді його виводок займає територію у 35–40 км2. Корсаки здатні до далеких міграцій і за рік спроможні долати 200–250 км і, за сприятливих умов, утворюють периферійні осередки. Тому межі ареалу корсака, у зв’язку з виселенням субдомінантних тварин, можуть пульсувати від 50 до 600 км. Хвилясті рівнини вододілів з різнотравно-типчаково-ковиловими та типчаково-ковиловими степами. Корсак також може мешкати в місцях з домінуванням полину, наявністю карагани, степового мигдалю та терну. Охороняється на території Луганського державного заповідника (відділення «Стрільцівський степ» та «Провальський степ»).
Один з 12-ти видів роду, один з 2-х видів в фауні України. Рівнинні степи, напівпустелі Азії та Пд.-Сх. Європи. В межах України трапляється лише в Луганській обл. В Україні знаходиться зх. окраїна ареалу, зараз єдина популяція налічує не більше 20 особин. Корсак віддає перевагу цілинним ділянкам. Він майстерно ловить гризунів, рептилій, зайців, молодих бабаків, полюбляє комах і майже не вживає рослинної їжі. У роки з низькою чисельністю гризунів, підбирає мертву рибу, їсть трупи різних тварин і може ковтати неїстівні предмети. Корсак активний переважно у сутінках і вночі. День він проводить у норі, яку риє власноруч, або у норах бабаків, рідше — лисиць та борсуків. Ця тварина досить уразлива з боку інших хижаків і дуже залежна від кліматичних умов. Для корсака однаково небезпечні сильні морози та буревії, спека та курні бурі. Тому він змушений часто ховатись у норі під час несприятливої погоди, що, за поганої вгодованості та дефіциті кормів, послаблює організм і сприяє підвищенню рівня смертності. Ця тварина має значну площу індивідуальної ділянки — від 0,8 до 3,7 км2, хоча іноді його виводок займає територію у 35–40 км2. Корсаки здатні до далеких міграцій і за рік спроможні долати 200–250 км і, за сприятливих умов, утворюють периферійні осередки. Тому межі ареалу корсака, у зв’язку з виселенням субдомінантних тварин, можуть пульсувати від 50 до 600 км. Хвилясті рівнини вододілів з різнотравно-типчаково-ковиловими та типчаково-ковиловими степами. Корсак також може мешкати в місцях з домінуванням полину, наявністю карагани, степового мигдалю та терну. Охороняється на території Луганського державного заповідника (відділення «Стрільцівський степ» та «Провальський степ»).
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Caniformes
Canidae
