НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Sedum acre
L. - Очиток їдкий
Синонім
- Sedum elrodii M.E.Jones
- Sedum neglectum Ten.
- Sedum sexangulare Loisel.
Народна назва
Заяча капуста, молодило, рум'янило
Заяча капуста, молодило, рум'янило
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Багаторічна рослина, декоративна та лікарська культура, медонос. «Sedum» з латини означає «сидячий». Невелика (5-15 см заввишки) багаторічна соковита рослина з повзучим розгалуженим кореневищем і короткими тонкими корінцями. Стебла численні, квітконосні — висхідні; без квіток — часто лежачі. Листки дрібні (2,5 мм завдовжки, 2—3,5 мм завширшки), м'ясисті, яйцеподібні, зверху опуклі, розташовані черепичасто в п'ять-шість рядів на безквіткових гілочках. На квітконосних пагонах листки розташовані рідше. Квітки майже сидячі, звичайно зібрані в розгалужені суцвіття, які складаються з трьох — п'яти колосоподібних гілочок, часом квітки поодинокі, на кінцях гілочок. Квітки середніх розмірів, оцвітина подвійна. Чашечка світло-зелена або жовтувата з п'ятьма довгасто-яйцеподібними чашолистками (2-3 мм завдовжки). Віночок золотисто-жовтий з п'яти вільних пелюсток, у 2-3 рази більших за чашечку. Тичинок 10. Вони трохи коротші від пелюсток. Маточок п'ять, зав'язь верхня, одногнізда. Плоди — збірні листянки, що зірчасто розходяться, одногнізді, ланцетні, блідо-зелені, вільні або зрослі при основі. Насіння дрібне, світло-коричневе, довгасте, з одного кінця звужене. Очиток їдкий росте в соснових лісах, на дюнах, на пісках. Світлолюбна рослина. Поширена по всій Україні. Цвіте у травні-липні. Очиток їдкий добрий літній медонос, що дає підтримуючий взяток. Він цінний тим, що, незважаючи на посуху, виділяє досить багато нектару, який добре збирають бджоли. Медопродуктивність — до 35 кг/га. Пилконос. Мед з очитка їдкого золотисто-жовтого кольору і належить до медів вищого гатунку. Очиток звичайний — добрий осінній медонос. За період з 1 по 15 вересня кожна бджолосім'я може взяти 810 кг меду (за вісім льотних днів). Мед, зібраний з очитка звичайного, смачний, з приємним запахом, світло-жовтий, взимку в стільниках не кристалізується і добре споживається бджолами. Поряд з іншими медоносами очиток звичайний дає поживу бджолам і восени, внаслідок чого вони поповнюють свої зимові запаси меду. Як декоративну килимову рослину його висаджують на рабатках, клумбах, у бордюрах; використовують для оформлення кам'яних гірок. У народній медицині здавна використовують траву очитка їдкого як проносний, блювотний, протималярійний, сечогінний і протицинготний засіб. Крім того, його застосовують від недокрів'я, епілепсії, водянки, для посилення перистальтики кишечника. Найчастіше очиток їдкий використовують зовнішньо від різних нашкірних хвороб, опіків, наривів, для виведення бородавок. Есенція з свіжих квітучих рослин використовується в гомеопатії від геморою. У науковій медицині очиток їдкий не використовують, але вивчення цієї рослина триває. Вже виділено кристалічний алкалоїд седамін і встановлено, що препарати очитка їдкого діють як збуджуючий і тонізуючий засіб. Очиток їдкий поїдається тільки козами, для решти тварин він отруйний.
Багаторічна рослина, декоративна та лікарська культура, медонос. «Sedum» з латини означає «сидячий». Невелика (5-15 см заввишки) багаторічна соковита рослина з повзучим розгалуженим кореневищем і короткими тонкими корінцями. Стебла численні, квітконосні — висхідні; без квіток — часто лежачі. Листки дрібні (2,5 мм завдовжки, 2—3,5 мм завширшки), м'ясисті, яйцеподібні, зверху опуклі, розташовані черепичасто в п'ять-шість рядів на безквіткових гілочках. На квітконосних пагонах листки розташовані рідше. Квітки майже сидячі, звичайно зібрані в розгалужені суцвіття, які складаються з трьох — п'яти колосоподібних гілочок, часом квітки поодинокі, на кінцях гілочок. Квітки середніх розмірів, оцвітина подвійна. Чашечка світло-зелена або жовтувата з п'ятьма довгасто-яйцеподібними чашолистками (2-3 мм завдовжки). Віночок золотисто-жовтий з п'яти вільних пелюсток, у 2-3 рази більших за чашечку. Тичинок 10. Вони трохи коротші від пелюсток. Маточок п'ять, зав'язь верхня, одногнізда. Плоди — збірні листянки, що зірчасто розходяться, одногнізді, ланцетні, блідо-зелені, вільні або зрослі при основі. Насіння дрібне, світло-коричневе, довгасте, з одного кінця звужене. Очиток їдкий росте в соснових лісах, на дюнах, на пісках. Світлолюбна рослина. Поширена по всій Україні. Цвіте у травні-липні. Очиток їдкий добрий літній медонос, що дає підтримуючий взяток. Він цінний тим, що, незважаючи на посуху, виділяє досить багато нектару, який добре збирають бджоли. Медопродуктивність — до 35 кг/га. Пилконос. Мед з очитка їдкого золотисто-жовтого кольору і належить до медів вищого гатунку. Очиток звичайний — добрий осінній медонос. За період з 1 по 15 вересня кожна бджолосім'я може взяти 810 кг меду (за вісім льотних днів). Мед, зібраний з очитка звичайного, смачний, з приємним запахом, світло-жовтий, взимку в стільниках не кристалізується і добре споживається бджолами. Поряд з іншими медоносами очиток звичайний дає поживу бджолам і восени, внаслідок чого вони поповнюють свої зимові запаси меду. Як декоративну килимову рослину його висаджують на рабатках, клумбах, у бордюрах; використовують для оформлення кам'яних гірок. У народній медицині здавна використовують траву очитка їдкого як проносний, блювотний, протималярійний, сечогінний і протицинготний засіб. Крім того, його застосовують від недокрів'я, епілепсії, водянки, для посилення перистальтики кишечника. Найчастіше очиток їдкий використовують зовнішньо від різних нашкірних хвороб, опіків, наривів, для виведення бородавок. Есенція з свіжих квітучих рослин використовується в гомеопатії від геморою. У науковій медицині очиток їдкий не використовують, але вивчення цієї рослина триває. Вже виділено кристалічний алкалоїд седамін і встановлено, що препарати очитка їдкого діють як збуджуючий і тонізуючий засіб. Очиток їдкий поїдається тільки козами, для решти тварин він отруйний.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Saxifragales
Crassulaceae
