НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761) - Ведмедиця-еуплаґія Гера

Синонім
  • Phalaena quadripunctaria Poda, 1761
  • Callimorpha hera (Linnaeus, 1767)
  • Callimorpha quadripunctaria (Poda, 1761)
Народна назва
Ведмедиця Гера, Ведмедиця чотирикрапкова
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія. У 2009 році ведмедиця Гера була виключена з Червоної книги України.
Детально
Ведмедиця Гера — один з 8 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України. Раніше вид відносили до родини Ведмедиці (Arctiidae), ранг якої зараз заперечується, і ведмедиць на підставі молекулярно-генетичних даних включають як підродину Arctiinae до складу родини Erebidae (Zahiri, 2012). Наукова назва виду quadripunctaria означає «чотирикрапкова». Назву hera дав виду Карл Лінней на честь давньогрецької богині Гери. Підвиди: E. q. quadripunctaria (Poda, 1761) - Західна, Центральна та Східна Європа, Кавказ; E. q. fulgida (Oberthur, 1896) - Закавказзя, Копетдаг, Греція, Туреччина, Сирія, Північний Іран; E. q. rhodosensis (Daniel, 1953) - острів Родос, Греція («Долина метеликів»); E. q. ingridae (Roesler, 1968) - Західна Туреччина. Ареал охоплює Західну та Центральну Європу, південні райони Східної Європи, Кавказ, Закавказзя, Туреччину, Іран та Сирію. В Греції на острові Родос з кінця травня, після настання сухого сезону, тисячі ведмедиць злітаються в долину Петалудес, куди їх привертає волога та прохолода. В Україні ведмедиця Гера трапляється локально по всій території. У місцях оселення, особливо на півдні лісостепової і півночі степової зон, під час піку льоту кількість метеликів на окремих невеликих ділянках становить 5-50 особин на 1 га. Місця перебування виду — галявини листяних і мішаних лісів, узлісся, рідколісся, чагарникові зарості, особливо вздовж річок і струмків. Вид осілий, несхильний до міграції. Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з липня по серпень-вересень, в залежності від території. Вдень метелик активний, живиться нектаром квіток. Самиця відкладає яйця на кормові рослини гусені: жимолость, ліщину, малину, ожину, дрік, кропиву та ін. З яєць гусениці з'являються у вересні. Гусениця — поліфаг, харчується з вересня до травня наступного року, зиму проводить у нещільному коконі на поверхні ґрунту. Заляльковується гусениця у червні.
Література
  • Геряк Ю.М., Канарський Ю.В., Коваль Н.П. Лускокрилі надродини Noctuoidea (Lepidoptera, Insecta) Ужанського національного природного парку // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2013. - 29. - С.19-32.
    View source
  • Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Erebidae