НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Gulo gulo (Linnaeus, 1758) - Росомаха тайгова

Синонім
  • Mustela gulo Linnaeus, 1758
  • Gulo luscus Linnaeus, 1758
Народна назва
Росомаха, Росомаха звичайна
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
До кінця XIX століття — початку XX століття зустрічалася на Поділлі, Черкащині та Житомирщині. Зникла через переслідування з боку людини. Сучасні найближчі знахідки розташовані далеко на півночі (вид тепер невідомий не тільки в Україні, але й Білорусі). Країни поширення: Канада, Китай, Естонія, Фінляндія, Монголія, Норвегія, Російська Федерація, Швеція, Сполучені Штати Америки. Зустрічається в тундровій і тайговій зонах. Може бути знайдена в лісах, горах або відкритих рівнинах. Для житла може побудувати грубе ложе з трави чи листя в печері чи в ущелині між каменями або в норі, збудованій іншими тваринами чи під деревами, що впали. Більшість випадків материнських лігв у Фінляндії були виявлені в норах під снігом. Росомаха в основному наземна тварина, але вона може лазити по деревах з великою швидкістю і є чудовим плавцем. Має гострий нюх але, мабуть, поганий зір і посередній слух. Активність переважно нічна, але іноді зустрічається і вдень. На крайній півночі, де є періоди тривалого світла чи пітьми, росомаха має почергові 3-4-годинні періоди активності і сну. Взимку у пошуках їжі може покривати до 45 км за добу. Може рухатись галопом тривалий період, іноді долаючи 10-15 км без відпочинку. У гірських районах рухається до нижчих висот в зимовий період. Молодь зазвичай розсіюється на 30-100 км від свого материнського діапазону проживання. При вдалому полюванні, надлишок здобичі росомаха ховає, вкриваючи землею чи снігом або вклинюючи в розгалуження дерев. Проживає при відносно низькій щільності населення, У Скандинавії за різними оцінками щільність поширення — одна особина на 200–500 кв км. Особа тієї ж статі не допускається на територію. В межах території кожного самця знаходяться території трьох чи чотирьох дорослих самиць і їх потомство. Росомаха — солітарний вид, за винятком сезону парування. Самиці дають потомство раз на два роки. Спарювання зазвичай відбувається з кінця квітня по липень, але імплантація заплідненої яйцеклітини в матку відкладається до наступного листопада — березня, а народження малят відбувається з січня по квітень. Зазвичай, кількість дитинчат у виводку від двох до чотирьох, а діапазон від одного до п'яти. Активна вагітність триває 30-40 днів. Малюки важать 90-100 грамів при народженні, годуються молоком протягом 8-10 тижнів, досягають дорослого розміру за рік. Статева зрілість настає на другому або третьому році життя. Одна росомаха жила в неволі 17 років і 4 місяців. Є неперевершеним по силі серед ссавців його розміру і, як повідомляється, відганяє ведмедів і пум від їх здобичі. Живиться падлом, яйцями птахів, що гніздяться на землі, лемінгами і ягодами. Великі ссавці, такі як олені, сарни і дикі вівці стають жертвами росомахи в основному взимку, коли сніговий покрив дозволяє їй рухатись швидше, ніж потенційній здобичі. Ловить дрібних гризунів, кидаючись на них, може також вирити їх з-під землі. Вовк, чорний ведмідь (Ursus americanus), бурий ведмідь, пума і беркут (Aquila chrysaetos) здатні вбити росомаху, особливо молоду й недосвідчену. Вовки, однак, скоріше за все, найбільші природні вороги росомахи. Вовки можуть вбити росомаху, коли загнана в кут росомаха не може врятуватися, вилізши на дерево, або через відсутність дерев або тому, що тварина спіймана в пастку. До смерті росомахи також можуть призвести поїдання голок голкошерста канадського і голод. У полонених тварин зубні, горлові інфекції і туберкульоз констатувались як причини смерті.
Література
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Caniformes
Mustelidae