НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Neomys anomalus
(Cabrera, 1907) - Кутора мала
Синонім
Народна назва
Водяна землерийка, Рясоніжка мала, Мала водяна землерийка
Водяна землерийка, Рясоніжка мала, Мала водяна землерийка
Зображення
Природоохоронний статус
Be (III); RDBUkr: Вразливі
Be (III); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Neomys anomalus anomalus Cabrera, 1907 Neomys anomalus soricoides Ognev, 1922 Один з 3-х видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. Реліктовий вид. Включає гірські обл. Європи з помірним кліматом, а також зону широколистяних лісів: від Португалії на зх. до пд.-зх. обл. європейської частини Росії на сх., на пд. — до пн. регіонів Малої Азії. На пн. сягає пн. сх. Польщі. На території України вид поширений в лісовій та лісостеповій зонах Правобережжя, в плавнях Дніпра та Дунаю, в Кримських горах; на Лівобережжі — спорадично в лісостеповій зоні. Адм. регіони: Київська, Луганська, Сумська, Полтавська та Харківська області. В типових біотопах чисельність підтримується на досить низькому рівні (не перевищує 1–2 особини на 100 пастко-діб, звичайно до 0,5). Частка у відловах — до 1,5%. Відмічена тенденція до скорочення чисельності виду. Населяє берегові ділянки водойм, які густо заросли трав’янистою рослинністю, деревами та кущами. Живиться навколоводною мезофауною (черви, молюски, ракоподібні, комахи, личинки) та дрібними хребетними. Статевої зрілості досягає на першому році життя. У приплоді 2–5 малят. Охороняється на території БЗ Карпатського, Чорноморського та Дунайського, ПЗ Кримського та Рівненського, НПП Карпатського, Шацького, Деснянсько-Старогутського та «Синевир».
Neomys anomalus anomalus Cabrera, 1907 Neomys anomalus soricoides Ognev, 1922 Один з 3-х видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. Реліктовий вид. Включає гірські обл. Європи з помірним кліматом, а також зону широколистяних лісів: від Португалії на зх. до пд.-зх. обл. європейської частини Росії на сх., на пд. — до пн. регіонів Малої Азії. На пн. сягає пн. сх. Польщі. На території України вид поширений в лісовій та лісостеповій зонах Правобережжя, в плавнях Дніпра та Дунаю, в Кримських горах; на Лівобережжі — спорадично в лісостеповій зоні. Адм. регіони: Київська, Луганська, Сумська, Полтавська та Харківська області. В типових біотопах чисельність підтримується на досить низькому рівні (не перевищує 1–2 особини на 100 пастко-діб, звичайно до 0,5). Частка у відловах — до 1,5%. Відмічена тенденція до скорочення чисельності виду. Населяє берегові ділянки водойм, які густо заросли трав’янистою рослинністю, деревами та кущами. Живиться навколоводною мезофауною (черви, молюски, ракоподібні, комахи, личинки) та дрібними хребетними. Статевої зрілості досягає на першому році життя. У приплоді 2–5 малят. Охороняється на території БЗ Карпатського, Чорноморського та Дунайського, ПЗ Кримського та Рівненського, НПП Карпатського, Шацького, Деснянсько-Старогутського та «Синевир».
Література
- Селюніна З.В. Зміни складу теріофауни регіону Чорноморського заповідника в результаті інвазії видів (історія вивчення ссавців та господарського освоєння) // Праці Теріологічної Школи. - 2014. - Т.12. - С.69-80.
- Татаринов К. А. Звірі західних областей України (матеріали до вивчення фауни Української РСР). - Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. - 188 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Mammalia
Soriciformes
Soricidae
