Синонім
- Amorpha angustifolia F.E.Boynton
- Amorpha arizonica Rydb.
- Amorpha bushii Rydb.
- Amorpha caroliniana Croom
- Amorpha croceolanata Watson
- Amorpha curtissii Rydb.
- Amorpha dewinkeleri Small
- Amorpha emarginata Eastw.
- Amorpha emarginata Sweet
Народна назва
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Інвазійний вид
Примітки
Детально
Походить з Північної Америки, інтродукована в Європі та Азії.
Кущ родини бобових заввишки 1-3 м. Гілочки тоненькі, вкриті бурою або темно-сірою корою. Листки (12-22 см завдовжки) чергові, непарноперисті з 8-12 парами овальних, продовгувато-еліптичних або майже ланцетних листочків. Бічні листочки (2-4 см завдовжки) зверху зелені, зісподу сірувато-зелені.
Квітки дрібні (3-6 мм завдовжки), майже сидячі, зібрані в густі видовжені (10-15 см завдовжки) верхівкові китиці. Суцвіття зібрані по кілька на верхівках гілок, мають короткі квітконоси. Оцвітина подвійна. Чашечка з чотирма тупими зубцями і одним нижнім гострим, фіолетова, притиснуто-білуватоволосиста. Віночок темночервонувато-фіолетовий, з однією пелюсткою (4-6 мм завдовжки, 4 мм завширшки), з нігтиком 1 мм завдовжки.
Плід — серпоподібнозігнутий, одно- або двонасінний біб (5-8 мм завдовжки). Насіння (3-4 мм завдовжки) довгасто-овальне, трохи зігнуте, коричнювате, гладеньке.
Росте в більшій частині США, в пд.-сх. Канаді і на півночі Мексики, присутня як інтродукований вид у Європі, Азії й на інших континентах. Поширена по всій Україні, але переважно на півдні. Росте аморфа в культурі у зріджених мішаних і листяних лісах, на галявинах, відкритих освітлених схилах. Часто вирощують її у садах і парках, полезахисних лісосмугах, у лісокультурах протиерозійних насаджень, уздовж шосейних доріг і залізниць.
Солевитривала, світлолюбна рослина. Цвіте у травні — червні.
Фітомеліоративна, лікарська, медоносна, олійна, ефіроолійна, танідоносна і декоративна рослина.
Аморфа кущова — гарний фітомеліоратор. Вона має глибоку, дуже розвинену кореневу систему, що утворює багато кореневих паростків, тому її рекомендують для закріплення крутосхилів, для залісення пісків, а також для насаджень у лісосмугах, особливо в крайніх умовах посушливості і засоленості ґрунтів.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source