НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Agrostis stolonifera
L. - Мітлиця повзуча
Синонім
- Agrostis adscendens Lange
- Agrostis capillaris Pollich
- Agrostis filifolia Link
- Agrostis karsensis Litv.
- Agrostis zerovii Klokov
Народна назва
Мітлиця пагониста, Мітлиця біла
Мітлиця пагониста, Мітлиця біла
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Багаторічна рослина родини Тонконогових. Кормова, протиерозійна та декоративна рослина, що використовується як газонна трава. Багаторічний низовий злак 30-85 см заввишки. Утворює невеликі дерновинки з рясно вкритих листям столоновидних пагонів до 40 см завдовжки (в умовах затоплення досягають 200 см), що стеляться по поверхні ґрунту і легко вкорінюються. Основна маса коренів розташовується в шарі ґрунту до 6 см. Листя 3-10 см завдовжки, 2-4 мм завширшки, плоскі, тонкі, яскраво-зелені, численні; язичок верхніх стеблових листків 2,5-3 мм завдовжки. Волоті 5-15 см завдовжки, вузьковидовжені, з короткими сильношорсткуватими гілочками, що стирчать, після цвітіння — стиснуті. Колоски 1,5-2,5 мм завдовжки, одноквіткові, світло-зелені або фіолетові, на шорсткуватих ніжках, зазвичай безості. Верхня квіткова луска в 1,5-2 рази коротша за нижню, нижня трохи коротша колоскових. Пиляки близько 1 мм завдовжки, світло-жовті. перехресне Запилення перехресне (вітрозапилювані). Насінини мало опадають. Вага 1000 насінин 0,09 г. Цвітіння триває з червня по серпень. Розмноження — насіннєве, вегетативне (переважно); квітки утворюються відносно рідко навіть в сприятливих умовах. Природний ареал. Африка. Макаронезія: Португалія — Мадейра. Північна Африка: Алжир; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синайський півострів; Іран; Ірак; Ізраїль; Ліван; Сирія; Туреччина. Кавказ; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан. Сибір: Бурятія, Читинська область, Іркутська область, Кемеровська область, Красноярський край, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Томська область, Тува, Тюменська область, Республіка Саха. Середня Азія: Казахстан; Таджикистан; Туркменистан; Узбекистан, Монголія. Далекий Схід Росії: Амурська область, Хабаровський край, Приморський край. Китай: Аньхой, Ганьсу, Гуйчжоу, Хейлунцзян, Внутрішня Монголія, Нінся, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Синьцзян, Тибетський автономний район, Юньнань Східна Азія: Японія — Хоккайдо. Тропічна Азія. Індійський субконтинент: Бутан; Індія); Непал; Пакистан. Європа. Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство. Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чеська Республіка; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російський Федерація — європейська частина; Україна (вкл. Крим). Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція (вкл. Крит); Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Румунія; Сербія; Словенія. Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія (вкл. Балеарські острови). Північна Америка. Субарктична Америка: Гренландія. Натуралізація. Австралія і Океанія. Австралія, Нова Зеландія. Північна Америка. Південний Схід США — Флорида. Південна Америка. Карибський басейн: Ямайка Аргентина; Чилі; Уругвай. У 21 столітті з'явились повідомлення про колонізацію мітлицею повзучою острова Маріон біля берегів Антарктиди, куди її насіння заноситься вітрами з Патагонії. Гігромезофіт, з широкою екологічною амплітудою. Зустрічається переважно на заплавних вологих і заболочених луках, болотах, біля берегів водойм, на річкових піщаних і галечникових мілинах, на сирих лісових луках і узліссях, як бур'яна обабіч доріг і в населених пунктах; до верхнього гірського пояса. Надає перевагу перезволоженим, суглинним і глинистим ґрунтам, але зростає також на піщаних ґрунтах, може рости на кислих і слабозасолених ґрунтах. Холодостійка, стійка до затоплення (понад 100 днів), виносить помірне засолення. Хороша кормова пасовищна рослина, швидко розростається і відростає після інтенсивного поїдання худобою, стійка до витоптування, відрізняється високою поживністю. Декоративна, використовується для озеленення спортивних майданчиків та газонів. Перспективна для створення протиерозійних дернових покриттів.
Багаторічна рослина родини Тонконогових. Кормова, протиерозійна та декоративна рослина, що використовується як газонна трава. Багаторічний низовий злак 30-85 см заввишки. Утворює невеликі дерновинки з рясно вкритих листям столоновидних пагонів до 40 см завдовжки (в умовах затоплення досягають 200 см), що стеляться по поверхні ґрунту і легко вкорінюються. Основна маса коренів розташовується в шарі ґрунту до 6 см. Листя 3-10 см завдовжки, 2-4 мм завширшки, плоскі, тонкі, яскраво-зелені, численні; язичок верхніх стеблових листків 2,5-3 мм завдовжки. Волоті 5-15 см завдовжки, вузьковидовжені, з короткими сильношорсткуватими гілочками, що стирчать, після цвітіння — стиснуті. Колоски 1,5-2,5 мм завдовжки, одноквіткові, світло-зелені або фіолетові, на шорсткуватих ніжках, зазвичай безості. Верхня квіткова луска в 1,5-2 рази коротша за нижню, нижня трохи коротша колоскових. Пиляки близько 1 мм завдовжки, світло-жовті. перехресне Запилення перехресне (вітрозапилювані). Насінини мало опадають. Вага 1000 насінин 0,09 г. Цвітіння триває з червня по серпень. Розмноження — насіннєве, вегетативне (переважно); квітки утворюються відносно рідко навіть в сприятливих умовах. Природний ареал. Африка. Макаронезія: Португалія — Мадейра. Північна Африка: Алжир; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синайський півострів; Іран; Ірак; Ізраїль; Ліван; Сирія; Туреччина. Кавказ; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан. Сибір: Бурятія, Читинська область, Іркутська область, Кемеровська область, Красноярський край, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Томська область, Тува, Тюменська область, Республіка Саха. Середня Азія: Казахстан; Таджикистан; Туркменистан; Узбекистан, Монголія. Далекий Схід Росії: Амурська область, Хабаровський край, Приморський край. Китай: Аньхой, Ганьсу, Гуйчжоу, Хейлунцзян, Внутрішня Монголія, Нінся, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Синьцзян, Тибетський автономний район, Юньнань Східна Азія: Японія — Хоккайдо. Тропічна Азія. Індійський субконтинент: Бутан; Індія); Непал; Пакистан. Європа. Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство. Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чеська Республіка; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російський Федерація — європейська частина; Україна (вкл. Крим). Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція (вкл. Крит); Італія (вкл. Сардинія, Сицилія); Румунія; Сербія; Словенія. Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія (вкл. Балеарські острови). Північна Америка. Субарктична Америка: Гренландія. Натуралізація. Австралія і Океанія. Австралія, Нова Зеландія. Північна Америка. Південний Схід США — Флорида. Південна Америка. Карибський басейн: Ямайка Аргентина; Чилі; Уругвай. У 21 столітті з'явились повідомлення про колонізацію мітлицею повзучою острова Маріон біля берегів Антарктиди, куди її насіння заноситься вітрами з Патагонії. Гігромезофіт, з широкою екологічною амплітудою. Зустрічається переважно на заплавних вологих і заболочених луках, болотах, біля берегів водойм, на річкових піщаних і галечникових мілинах, на сирих лісових луках і узліссях, як бур'яна обабіч доріг і в населених пунктах; до верхнього гірського пояса. Надає перевагу перезволоженим, суглинним і глинистим ґрунтам, але зростає також на піщаних ґрунтах, може рости на кислих і слабозасолених ґрунтах. Холодостійка, стійка до затоплення (понад 100 днів), виносить помірне засолення. Хороша кормова пасовищна рослина, швидко розростається і відростає після інтенсивного поїдання худобою, стійка до витоптування, відрізняється високою поживністю. Декоративна, використовується для озеленення спортивних майданчиків та газонів. Перспективна для створення протиерозійних дернових покриттів.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Poales
Poaceae
