НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Ranunculus acris
L. - Жовтець їдкий
Синонім
- Ranunculus acer L.
Народна назва
Терпибіда, искорник
Терпибіда, искорник
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Примітки
Детально
Багаторічна рослина заввишки 20-50 см з коротким розгалуженим кореневищем. Гемікриптофіт. Стебло прямостояче, гіллясте, з притиснутими волосками, з листям. Нижні листки довгочерешкові, в контурі п'ятикутні, пальчатороздільні, частки їх ромбічні, надрізані на ланцетні зубчасті часточки; верхні листки сидячі, трироздільні на лінійно-ланцетні, загострені, цілокраї часточки. Квітки поодинокі верхівкові або зібрані в напівпарасольки, з 5 чашолистками, 5 золотисто-жовтими пелюстками, численними тичинками і маточками, діаметром 8-15 мм, на довгих циліндричних опушених квітконіжках. Чашолистки злегка віддалені, пелюстки широкояйцеподібні. Цвіте з травня по вересень. Плід — багатогорішок з прямими носиками у горішків. Схожий на жовтець золотистий, який відрізняється опушеними плодиками і 3-5 — лопатевими прикореневими листками. Отруйна рослина. Росте на луках, галявинах, полях. Поширений в Європі та Азії. Препарати жовтеця їдкого лікують туберкульоз шкіри. Малі дози протоанемоніну вчиняють стимулюючу дію на центральну нервову систему, активують елементи ретикуло-ендотеліальної системи, збільшують кількість еритроцитів і гемоглобіну. Також протоанемонін має антимікробні і фунгіцидні властивості відносно стафілококу, кишкової палички, білої плісняви. У більших дозах викликає роз'ятрювання і некроз тканин. Сік листя виявляє активність відносно дизентирійного мікробу Зонне. Свіжу рослину використовують в гомеопатії. У ветеринарній медицині протоанемонін діє як засіб, що сприяє відновленню тканин і сильно прискорює заживлення ран. В народній медицині квіти у невеликих дозах використовують при захворюваннях печінки, бронхіті, зубному болю. Відвар квіток має інсектицидні властивості, його можна використовувати для боротьби з клопами і тарганами. Медонос, дає нектар і пилок.
Багаторічна рослина заввишки 20-50 см з коротким розгалуженим кореневищем. Гемікриптофіт. Стебло прямостояче, гіллясте, з притиснутими волосками, з листям. Нижні листки довгочерешкові, в контурі п'ятикутні, пальчатороздільні, частки їх ромбічні, надрізані на ланцетні зубчасті часточки; верхні листки сидячі, трироздільні на лінійно-ланцетні, загострені, цілокраї часточки. Квітки поодинокі верхівкові або зібрані в напівпарасольки, з 5 чашолистками, 5 золотисто-жовтими пелюстками, численними тичинками і маточками, діаметром 8-15 мм, на довгих циліндричних опушених квітконіжках. Чашолистки злегка віддалені, пелюстки широкояйцеподібні. Цвіте з травня по вересень. Плід — багатогорішок з прямими носиками у горішків. Схожий на жовтець золотистий, який відрізняється опушеними плодиками і 3-5 — лопатевими прикореневими листками. Отруйна рослина. Росте на луках, галявинах, полях. Поширений в Європі та Азії. Препарати жовтеця їдкого лікують туберкульоз шкіри. Малі дози протоанемоніну вчиняють стимулюючу дію на центральну нервову систему, активують елементи ретикуло-ендотеліальної системи, збільшують кількість еритроцитів і гемоглобіну. Також протоанемонін має антимікробні і фунгіцидні властивості відносно стафілококу, кишкової палички, білої плісняви. У більших дозах викликає роз'ятрювання і некроз тканин. Сік листя виявляє активність відносно дизентирійного мікробу Зонне. Свіжу рослину використовують в гомеопатії. У ветеринарній медицині протоанемонін діє як засіб, що сприяє відновленню тканин і сильно прискорює заживлення ран. В народній медицині квіти у невеликих дозах використовують при захворюваннях печінки, бронхіті, зубному болю. Відвар квіток має інсектицидні властивості, його можна використовувати для боротьби з клопами і тарганами. Медонос, дає нектар і пилок.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Ranunculales
Ranunculaceae
