НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Potentilla erecta
(L.) Räuschel - Перстач прямостоячий
Синонім
- Fragaria tormentilla Crantz
- Potentilla dacica Borb
- Potentilla divergens Nyman
- Potentilla favratii Zimm.
- Potentilla laeta Salisb.
- Potentilla monacensis Zimm.
- Potentilla officinalis S.F. Gray
- Potentilla sylvestris Neck.
Народна назва
Калган, балабан, п'ятипал, дерев'янка, зав'язник
Калган, балабан, п'ятипал, дерев'янка, зав'язник
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Технічні культури; Їстівний
Лікарська рослина; Технічні культури; Їстівний
Примітки
Детально
Багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae) 15-50 см заввишки з товстим, коротким бульбисто потовщеним дерев'янистим кореневищем. Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, збірних у пучок листків. Стебла висхідні або прямостоячі, у верхній частині вилчасторозгалужені, короткоопушені, листорозміщення чергове. Стеблові листки зелені, трійчасті з великими парними прилистками, сидячі, з клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками. Прикореневі листки 3-5-пальчасті, черешкові. Квітки на довгих квітконіжках, поодинокі (10-13 мм у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною. Чашечка з чотирма вузькими частками і підчашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті, оберненояйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15-20, маточок багато, зав'язь верхня. Плід складається з багатьох горішкоподібних сім'янок. Перстач прямостоячий росте в соснових і мішаних лісах, на лісових галявинах і суходільних луках, на краях боліт. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні — вересні. Поширений по всій Україні. Заготовляють у Волинській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській, Київській, Сумській, Закарпатській і Львівській областях. Лікарська, харчова, танідоносна, фарбувальна й косметична рослина. У науковій медицині застосовують кореневища перстачу прямостоячого — Rhizoma Tormentillae, які містять дубильні речовини (до 31%), кристалічний ефір торментол, глікозиди, хінну та елагову кислоти, флобафени, смолу, крохмаль. Кореневища використовують як в'яжучий, кровоспинний і бактерицидний засіб, при запальних процесах шлунково-кишкового тракту, при шигельозі, легеневих, кишкових і маткових кровотечах, зовнішньо — при опіках, екземах та інших нашкірних хворобах; при запальних процесах слизових оболонок рота. У народній медицині кореневища застосовують при хворобах шлунка, нирок, печінки, як кровоспинний засіб при внутрішніх кровотечах, хворобах серця і легень, а також від цинги. У гомеопатії використовують спиртовий екстракт кореневища. У ветеринарії застосовують водні настої як кровоспинний засіб. Висушені кореневища перстачу прямостоячого багаті на крохмаль, перемеленими їх застосовують як специфічну домішку до борошна. Сирі кореневища використовують як приправу або сировину для різноманітних страв. У лікеро-горілчаному виробництві корені використовують для приготування горілок і лікерів, які мають лікувальне значення. Широко застосовують їх також і в рибоконсервній промисловості. Кореневища дають чорну фарбу, тому їх використовують для дублення шкур. У косметиці застосовують мазь з кореневищ як зм'якшувальний засіб для сухої шкіри, для загоєння ран на руках, ногах і губах, порошок з кореневища — для чищення зубів. Бульбоподібні кореневища багаті на крохмаль і білок. Висушені й перемелені, вони здатні замінити зернове борошно, а крохмаль із кореневища — чудова сировина для найрізноманітніших страв і приправ. На півночі України та в Білорусі борошно з кореневища додають до житнього борошна під час випічки хліба чи коржів, змішуючи рівні частки.
Багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae) 15-50 см заввишки з товстим, коротким бульбисто потовщеним дерев'янистим кореневищем. Квітконосні стебла виходять з пазух прикореневих, збірних у пучок листків. Стебла висхідні або прямостоячі, у верхній частині вилчасторозгалужені, короткоопушені, листорозміщення чергове. Стеблові листки зелені, трійчасті з великими парними прилистками, сидячі, з клиноподібно-видовженими надрізано-пилчастими догори листочками. Прикореневі листки 3-5-пальчасті, черешкові. Квітки на довгих квітконіжках, поодинокі (10-13 мм у діаметрі), правильні, з подвійною вільнопелюстковою оцвітиною. Чашечка з чотирма вузькими частками і підчашею, волосиста. Пелюсток чотири. Вони блідо-жовті, оберненояйцеподібні, виїмчасті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15-20, маточок багато, зав'язь верхня. Плід складається з багатьох горішкоподібних сім'янок. Перстач прямостоячий росте в соснових і мішаних лісах, на лісових галявинах і суходільних луках, на краях боліт. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні — вересні. Поширений по всій Україні. Заготовляють у Волинській, Рівненській, Житомирській, Чернігівській, Київській, Сумській, Закарпатській і Львівській областях. Лікарська, харчова, танідоносна, фарбувальна й косметична рослина. У науковій медицині застосовують кореневища перстачу прямостоячого — Rhizoma Tormentillae, які містять дубильні речовини (до 31%), кристалічний ефір торментол, глікозиди, хінну та елагову кислоти, флобафени, смолу, крохмаль. Кореневища використовують як в'яжучий, кровоспинний і бактерицидний засіб, при запальних процесах шлунково-кишкового тракту, при шигельозі, легеневих, кишкових і маткових кровотечах, зовнішньо — при опіках, екземах та інших нашкірних хворобах; при запальних процесах слизових оболонок рота. У народній медицині кореневища застосовують при хворобах шлунка, нирок, печінки, як кровоспинний засіб при внутрішніх кровотечах, хворобах серця і легень, а також від цинги. У гомеопатії використовують спиртовий екстракт кореневища. У ветеринарії застосовують водні настої як кровоспинний засіб. Висушені кореневища перстачу прямостоячого багаті на крохмаль, перемеленими їх застосовують як специфічну домішку до борошна. Сирі кореневища використовують як приправу або сировину для різноманітних страв. У лікеро-горілчаному виробництві корені використовують для приготування горілок і лікерів, які мають лікувальне значення. Широко застосовують їх також і в рибоконсервній промисловості. Кореневища дають чорну фарбу, тому їх використовують для дублення шкур. У косметиці застосовують мазь з кореневищ як зм'якшувальний засіб для сухої шкіри, для загоєння ран на руках, ногах і губах, порошок з кореневища — для чищення зубів. Бульбоподібні кореневища багаті на крохмаль і білок. Висушені й перемелені, вони здатні замінити зернове борошно, а крохмаль із кореневища — чудова сировина для найрізноманітніших страв і приправ. На півночі України та в Білорусі борошно з кореневища додають до житнього борошна під час випічки хліба чи коржів, змішуючи рівні частки.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Rosales
Rosaceae
