Синонім

• Prunus acacia Crantz
• Prunus communis var. spinosa (L.) Hook. & Arn., 1850
• Prunus coronata Clav.
• Prunus densa Martrin-Donos
• Prunus pubescens Clav.
• Prunus rubella Clav.
• Prunus subcylindrica Sav., 1886
• Prunus subinermis Clav.

Народна назва
Терен, слива колюча, тернина, тернослив

Зображення

Природоохоронний статус
No status defined

Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини; Технічні культури; Їстівний

Примітки

Детально
Гіллястий кущ (1—4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною, темносірою корою і численними колючками. Молоді пагони червонувато-бурі, коротковолосисті або голі. Листки чергові видовжені або видовжено-оберненояйцеподібні (2—5 см завдовжки, 1—1,8 см завширшки), при основі клиноподібні, городчасто-пилчасті, зубчики залозисті. Молоді листки з обох боків опушені, пізніше зверху голі. Квітки (0,6—1 см у діаметрі) поодинокі, рідше по 2—3 з короткими голими квітконіжками. Квітколоже увігнуте, чашолистків п'ять, трикутно-яйцеподібних, по краю війчастих. Віночок білий або зеленкуватий, з п'ятьма видовженими тупими пелюстками, тичинок 20, маточка одна, зав'язь верхня. Плід — кістянка куляста або округло-конічна, соковита, однонасінна (10—12 мм завдовжки), чорна з восковим нальотом. Кісточка сплюснута, яйцеподібна, зморшкувата, погано відділяється від м'якуша. Росте на узліссях, по чагарниках, балках, долинах річок. Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні, плоди достигають у вересні. Поширений у Закарпатті, Карпатах, Розточчі — Опіллі, в західному Поліссі і в північному Лісостепу, в Степу і Криму замінюється терном степовим. Харчова, медоносна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, декоративна, фітомеліоративна рослина. Плоди терну вживають у їжу свіжими, особливо після проморожування, а також використовують як цінний продукт для різних способів переробки, для виробництва вин, варення, соків, сиропів, екстракту, лікерів, оцту, мармеладу, пастили, цукатів. Вина, наливки й кондитерські вироби з терну відзначаються високими смаковими і дієтичними властивостями, тонким приємним ароматом. Терен використовують як у харчовій промисловості, так і для домашнього консервування. Терен — весняний медодай і пилкодай, що дає підтримуючий взяток. Медопродуктивність його доходить до 30 кг/га. У народній медицині терен здавна використовують як дієтичний і лікувальний засіб при захворюваннях шлунку та кишківника. Плоди, квітки і кору терну застосовують як кровоочисний засіб, особливо при нашкірних висипах, масових фурункулах. Квітки терну корисні і при різних хворобах печінки. Квітки регулюють перистальтику кишок і вважаються ніжним проносним засобом. Корені, кора і молода деревина мають протигарячкові і потогінні властивості. Листки терну рекомендують як сечогінний і проносний засіб. Верхній шар кори терну рекомендують прикладати при бешихових запаленнях шкіри. Відвари з коренів і листків використовують для полоскання ротової порожнини при захворюванні зубів і ясен. Кора і деревина терну містять таніди (до 8%) і використовуються для гарбування шкір. При змішуванні кори з мідним купоросом одержують чорна фарбу і якісне чорне чорнило, а при змішуванні з лугами — жовту фарбу. Сік плодів використовують для фарбування полотна. В озелененні терен використовують для створення живоплотів. Терен колючий і степовий — цінні рослини для створення захисних насаджень, для закріплення схилів, ярів і балок.

Література

Веб ресурс

• https://www.gbif-uat.org/species/3023221
• https://en.wikipedia.org/wiki/Prunus_spinosa
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Терен_колючий

Експерти

• Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com