НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Poa annua
L. - Тонконіг однорічний
Синонім
- Aira pumila Pursh
- Catabrosa pumila (Pursh) Roem. & Schult.
- Festuca tenuiculmis Tovar
- Ochlopoa annua (L.) H. Scholz
- Poa aestivalis J. Presl
- Poa algida Trin.
- Poa humilis Lej.
- Poa meyenii Nees & Meyen
- Poa ovalis Tineo
- Poa portalii H. Scholz
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Кормові культури
Кормові культури
Примітки
Детально
Ця рослина-космополіт є дуже поширеною і часто трапляється по всій зоні помірного клімату обох півкуль, а також в тропічних високогірних районах. Ймовірне походження Європа. Основні місця зростання розташовані в Європі, Азії, на заході центральної частини Північної Америки, в Південній Америці, Західній, Центральній і Південній Африці, на Азорських островах, в Австралії. Тонконіг однорічний помічений на західних схилах Антарктичного півострова поряд з чотирма дослідницькими станціями, куди його насіння потрапило на одязі і чоботах дослідників. Ця трава вже колонізувала декілька антарктичних островів, де вона стала панівним видом рослинності. Вид невимогливий до ґрунтів, мешкає як на небагатих, так і досить багатих ґрунтах. Зустрічається на надлишково алювіальних ґрунтах. Зростає по прирічкових пісках і галечниках, як рудеральна рослина, рясно росте в місцях інтенсивного випасу худоби і витоптування, на вологих і сирих луках. Росте на городах, полях, парах, у садах, біля доріг, по берегах водойм. Рудерально-сегетальний бур'ян. Звичайний засмічувач в посівах овочевих сільськогосподарських культур. На полях з хорошими родючими ґрунтами може сильно розростатися. Заходи боротьби: агротехнічні заходи та хімічна прополка. Цей вид в деяких місцях також культивується. Добра кормова рослина на багаторічних пасовищах. Може використовуватися для влаштування газонів, але легко поширюється на сусідні ділянки. Однорічна, дворічна, рідше багаторічна рослина. Утворює невеликі пухкі дерновинки з корінням. Коренева система — мичкувата. Стебло 5–35 см заввишки, висхідне, а в перезволожених місцях полегле. Листові пластинки 0,5–4 мм завширшки. Піхви голі і гладкі. Язичок 1–3 мм завдовжки. Суцвіття волотисте, під час цвітіння розлоге, пірамідальне. Волоть до 7 см завдовжки, відносно малоколоскова з гладкими гілочками, розташованими у вузлах по 1–2. Колоски 3–6 мм завдовжки, 3–7 квіткові, з тупими колосковими лусками. Нижня колоскова луска з 1 жилкою, верхня з 3 жилками. Нижня квіткова луска з 5 жилками, по кілю і крайовим жилкам зазвичай опушена довгими волосками. Калус завжди голий. Довжина пиляків не перевищує 1 мм. Цвіте у травні–вересні, плодоносить у червні–жовтні. Плід — плівчаста зернівка. Форма — човниково-тригранна, безоста, загострена доверху. Колір — зеленувато-сірий чи світло-коричневий. Розмір — довжина 2,5–3,5, ширина 0,75, товщина 0,75–1 мм. Маса 1000 зернівок — 0,25–0,5 г. Максимальна плодючість — до 1100 зернівок, Глибина проростання — не більше 3–4 см. Життєздатність у ґрунті — 3,5 роки. Період спокою — відсутній, літні сходи перезимовують.
Ця рослина-космополіт є дуже поширеною і часто трапляється по всій зоні помірного клімату обох півкуль, а також в тропічних високогірних районах. Ймовірне походження Європа. Основні місця зростання розташовані в Європі, Азії, на заході центральної частини Північної Америки, в Південній Америці, Західній, Центральній і Південній Африці, на Азорських островах, в Австралії. Тонконіг однорічний помічений на західних схилах Антарктичного півострова поряд з чотирма дослідницькими станціями, куди його насіння потрапило на одязі і чоботах дослідників. Ця трава вже колонізувала декілька антарктичних островів, де вона стала панівним видом рослинності. Вид невимогливий до ґрунтів, мешкає як на небагатих, так і досить багатих ґрунтах. Зустрічається на надлишково алювіальних ґрунтах. Зростає по прирічкових пісках і галечниках, як рудеральна рослина, рясно росте в місцях інтенсивного випасу худоби і витоптування, на вологих і сирих луках. Росте на городах, полях, парах, у садах, біля доріг, по берегах водойм. Рудерально-сегетальний бур'ян. Звичайний засмічувач в посівах овочевих сільськогосподарських культур. На полях з хорошими родючими ґрунтами може сильно розростатися. Заходи боротьби: агротехнічні заходи та хімічна прополка. Цей вид в деяких місцях також культивується. Добра кормова рослина на багаторічних пасовищах. Може використовуватися для влаштування газонів, але легко поширюється на сусідні ділянки. Однорічна, дворічна, рідше багаторічна рослина. Утворює невеликі пухкі дерновинки з корінням. Коренева система — мичкувата. Стебло 5–35 см заввишки, висхідне, а в перезволожених місцях полегле. Листові пластинки 0,5–4 мм завширшки. Піхви голі і гладкі. Язичок 1–3 мм завдовжки. Суцвіття волотисте, під час цвітіння розлоге, пірамідальне. Волоть до 7 см завдовжки, відносно малоколоскова з гладкими гілочками, розташованими у вузлах по 1–2. Колоски 3–6 мм завдовжки, 3–7 квіткові, з тупими колосковими лусками. Нижня колоскова луска з 1 жилкою, верхня з 3 жилками. Нижня квіткова луска з 5 жилками, по кілю і крайовим жилкам зазвичай опушена довгими волосками. Калус завжди голий. Довжина пиляків не перевищує 1 мм. Цвіте у травні–вересні, плодоносить у червні–жовтні. Плід — плівчаста зернівка. Форма — човниково-тригранна, безоста, загострена доверху. Колір — зеленувато-сірий чи світло-коричневий. Розмір — довжина 2,5–3,5, ширина 0,75, товщина 0,75–1 мм. Маса 1000 зернівок — 0,25–0,5 г. Максимальна плодючість — до 1100 зернівок, Глибина проростання — не більше 3–4 см. Життєздатність у ґрунті — 3,5 роки. Період спокою — відсутній, літні сходи перезимовують.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Poales
Poaceae
