НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Pteridium aquilinum
(L.) Kuhn - Орляк звичайний
Синонім
- Pteris aquilina L.
- Cincinalis aquilina (L.) Trevis.
- Eupteris aquilina (L.) Newman
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Технічні культури; Отруйний вид; Їстівний
Лікарська рослина; Декоративний вид; Технічні культури; Отруйний вид; Їстівний
Примітки
Детально
Рослина-космополіт. У Північній півкулі трапляється на теренах Європи, Азії, Північної Америки; у Південній півкулі — на теренах Австралії, Нової Зеландії та у північних регіонах Південної Америки. В Україні орляк поширений на Поліссі, в Лісостепу, по долинах річок у Степу, в Карпатах. Росте орляк звичайний у мішаних лісах, на узліссях, лісових галявинах, у чагарниках. Рослина тіньовитривала. Трапляється на вирубках, згарищах, а також у листяних і хвойних лісах Євразії, на островах Атлантичного океану і навіть у Полінезії. Рослина з повзучим, досить тонким кореневищем і двома рядами листків, з яких щороку розвивається тільки один ряд. Листки розміщені поодиноко. Кореневище довге, дерев'янисте, розгалужене. Листки на зиму відмирають. Підземна частина черешка і кореневище чорного кольору. Листки ясно-зелені, жорсткі з довгими черешками і великою (50-150 см), шкірястою, в обрисі яйцеподібно-трикутною двічі-тричі перистою пластинкою. Частки першого порядку яйцеподібно-ланцетні, загострені, супротивиі, з вузьколанцетними черговими перистороздільними частками другого порядку. Частки другого порядку довгасті або ланцетні, ціагокраї, звичайно тупуваті. Черешки листків з дуже вузьким жолобом, пластинка листка ажурна. Купки спорангіїв (соруси) розміщені у вигляді суцільної вузької смуги вздовж краю листка і прикриті зверху його загорнутим краєм. Спори округло-чотиригранні, бурувато-жовті, зернисто-горбочкуваті. Спороносить у липні. Лікарська, інсектицидна, отруйна, харчова, кормова й декоративна рослина. У народній медицині використовують кореневище орляка для вигнання солітерів і як проносне. Він входить до складу мазі від наривів і екземних виразок. Кореневище містить синильну й орляково-дубильну кислоти, алкалоїди, ефірну олію тощо. Кореневища й листки орляка мають своєрідний запах, якого не переносять усі комахи. В деяких місцевостях Західної Європи травою орляка набивають матраци і подушки, в цих житлах немає ні тарганів, ні мух, ні павуків. На фруктах і овочах, загорнутих у листки орляка, не утворюється цвіль. Заготовляють орляк на Поліссі, в Лісостепу, по долинах річок у Степу, в Карпатах. Запаси сировини значні. Попіл орляка містить багато поташу, який можна використовувати для виробництва мила і скла. Кореневища орляка придатні на корм свиням. Після поїдання значної кількості надземної частини орляка (у свіжому або висушеному вигляді) велика рогата худоба і коні отруюються. Отруйний чинник — орлякові дубильна кислота. Ознаки отруєння — криваві пронос і сеча, хитка хода, лякливість, пропасниця. У деяких країнах Північної Європи до меню залучають багато на білок та крохмаль стерженці молодих листків, які збирають ранньої весни, доки листова пластинка ще не розгорнулася. Паростки листків мають гачкоподібний вигляд і вкриті густими коричневими волосинками. Традиція їсти таку парость походить з давніх часів, оскільки її знаходять при розкопках старовинних будинків на палях у Франції та Швейцарії. З кореневища орляка добувають крохмаль. Для цього їх сирими натерають на тертушці й ретельно промивають одержану масу. Після певного відстоювання крохмаль промивають у холодній воді декілька разів до набуття яскраво білого кольору. Японські солодощі варабімочі виготовляють з такого крохмалю. Через високий вміст крохмалю в кореневищах в Німеччині орляк використовують у пивоварінні. Маорі Нової Зеландії, аборигени Канарських островів, індіанці Північної Америки готували з висушених і подрібнених кореневищ орляка сурогат хліба або вживали їх в їжу в сирому вигляді (на Канарах такий хліб називається ісп. helecho, «папороть»). У голодні роки хліб з орляка пекли і в деяких європейських країнах. Кореневище також містить багато калію, тому воно гарно милиться. У селах деяких провінцій Франції (Бретань, Шампань, Рона) орляк і нині застосовують як замінник мила. Орляк — декоративна рослина. Рекомендується для поодиноких і групових насаджень на галявинах та під деревами у парках і лісопарках.
Рослина-космополіт. У Північній півкулі трапляється на теренах Європи, Азії, Північної Америки; у Південній півкулі — на теренах Австралії, Нової Зеландії та у північних регіонах Південної Америки. В Україні орляк поширений на Поліссі, в Лісостепу, по долинах річок у Степу, в Карпатах. Росте орляк звичайний у мішаних лісах, на узліссях, лісових галявинах, у чагарниках. Рослина тіньовитривала. Трапляється на вирубках, згарищах, а також у листяних і хвойних лісах Євразії, на островах Атлантичного океану і навіть у Полінезії. Рослина з повзучим, досить тонким кореневищем і двома рядами листків, з яких щороку розвивається тільки один ряд. Листки розміщені поодиноко. Кореневище довге, дерев'янисте, розгалужене. Листки на зиму відмирають. Підземна частина черешка і кореневище чорного кольору. Листки ясно-зелені, жорсткі з довгими черешками і великою (50-150 см), шкірястою, в обрисі яйцеподібно-трикутною двічі-тричі перистою пластинкою. Частки першого порядку яйцеподібно-ланцетні, загострені, супротивиі, з вузьколанцетними черговими перистороздільними частками другого порядку. Частки другого порядку довгасті або ланцетні, ціагокраї, звичайно тупуваті. Черешки листків з дуже вузьким жолобом, пластинка листка ажурна. Купки спорангіїв (соруси) розміщені у вигляді суцільної вузької смуги вздовж краю листка і прикриті зверху його загорнутим краєм. Спори округло-чотиригранні, бурувато-жовті, зернисто-горбочкуваті. Спороносить у липні. Лікарська, інсектицидна, отруйна, харчова, кормова й декоративна рослина. У народній медицині використовують кореневище орляка для вигнання солітерів і як проносне. Він входить до складу мазі від наривів і екземних виразок. Кореневище містить синильну й орляково-дубильну кислоти, алкалоїди, ефірну олію тощо. Кореневища й листки орляка мають своєрідний запах, якого не переносять усі комахи. В деяких місцевостях Західної Європи травою орляка набивають матраци і подушки, в цих житлах немає ні тарганів, ні мух, ні павуків. На фруктах і овочах, загорнутих у листки орляка, не утворюється цвіль. Заготовляють орляк на Поліссі, в Лісостепу, по долинах річок у Степу, в Карпатах. Запаси сировини значні. Попіл орляка містить багато поташу, який можна використовувати для виробництва мила і скла. Кореневища орляка придатні на корм свиням. Після поїдання значної кількості надземної частини орляка (у свіжому або висушеному вигляді) велика рогата худоба і коні отруюються. Отруйний чинник — орлякові дубильна кислота. Ознаки отруєння — криваві пронос і сеча, хитка хода, лякливість, пропасниця. У деяких країнах Північної Європи до меню залучають багато на білок та крохмаль стерженці молодих листків, які збирають ранньої весни, доки листова пластинка ще не розгорнулася. Паростки листків мають гачкоподібний вигляд і вкриті густими коричневими волосинками. Традиція їсти таку парость походить з давніх часів, оскільки її знаходять при розкопках старовинних будинків на палях у Франції та Швейцарії. З кореневища орляка добувають крохмаль. Для цього їх сирими натерають на тертушці й ретельно промивають одержану масу. Після певного відстоювання крохмаль промивають у холодній воді декілька разів до набуття яскраво білого кольору. Японські солодощі варабімочі виготовляють з такого крохмалю. Через високий вміст крохмалю в кореневищах в Німеччині орляк використовують у пивоварінні. Маорі Нової Зеландії, аборигени Канарських островів, індіанці Північної Америки готували з висушених і подрібнених кореневищ орляка сурогат хліба або вживали їх в їжу в сирому вигляді (на Канарах такий хліб називається ісп. helecho, «папороть»). У голодні роки хліб з орляка пекли і в деяких європейських країнах. Кореневище також містить багато калію, тому воно гарно милиться. У селах деяких провінцій Франції (Бретань, Шампань, Рона) орляк і нині застосовують як замінник мила. Орляк — декоративна рослина. Рекомендується для поодиноких і групових насаджень на галявинах та під деревами у парках і лісопарках.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Pteridophytina
Polypodiopsida
Polypodiales
Dennstaedtiaceae
