НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Drosera rotundifolia
L. - Росичка круглолиста
Синонім
- Drosera belezeana E.G. Camus
- Drosera corsica (Maire) A.W. Hill
- Drosera septentrionalis (Scop.) Stokes
- Rorella rotundifolia (L.) All.
- Rossolis rotundifolia (L.) Moench
- Rossolis septentrionalis Scop.
Народна назва
Росянка круглолиста
Росянка круглолиста
Зображення
Природоохоронний статус
Reg
Reg
Цінність виду
Лікарська рослина
Лікарська рослина
Примітки
Входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької областей.
Входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької областей.
Детально
Росте у північній частині Лісостепу, Карпатах у заболочених хвойних лісах, на торфових сфагнових болотах Полісся. Рослина не більша 10-15 см. До поверхні мохових купин рослина щільно притискається розеткою червоних круглих листочків з довгими черешками. Пластинки листків округлі, 0,5—1 см у поперечнику, відразу переходять у ніжку. Листки зібрані в розетку, зверху і по краях вкриті червонуватими залозистими волосками-війками з великими бульбашками на кінцях. Волоски сягають 4-5 мм завдовжки. З цих бульбашок виділяється липка рідина. Крапельки цієї рідини на листках блищать як роса, тому рослину і назвали росичка. Волоски чутливі до подразнення: коли комаха сідає на листок росички, і прилипає до нього, — всі волоски листка починають повільно схилятися до неї і захоплюють її. Комаха виявляється в пастці, вона обплутана волосками листа, які присмоктуються до неї. Росичка перетравлює речовини тіла комахи та засвоює їх. Після цього війки випрямляються і через кілька днів листок набуває попереднього вигляду. На деяких листочках росички можна побачити тільки сухі крильця і ніжки комах, — листки розчинили і «з'їли» комах. Сік, що виділяється залозами листка росички, розчиняє органічні речовини. Стебло рослини дуже вкорочене, квітконос вдвічі-втричі довший за листки, безлистий, тоненький. Квітки п'ятипелюсткові, білі, дрібні, зібрані в однобоке гроно на верхівці стрілки. Квітки розкриваються при променях сонця всього на кілька годин. Цвіте у червні — серпні, плоди дозрівають в кінці серпня-вересні. Плід — видовжено-овальна коробочка. Насіння світло-бурі, дрібні, веретеноподібні. Застосовують при сильному судомному кашлі, коклюші, нападах астми, перемижній пропасниці, ларингітах, запаленнях легень і захворюваннях кишок, атеросклерозі (спазмолітична дія алкалоїдів). Антибіотична речовина плюмбагін, що є в росичці, припиняє розвиток патогенних грибків і бактерій. Сік, що виділяється залозами листка росички, розчиняє органічні речовини, тому рослину використовували при виведенні бородавок. Рослина містить протеолітичний фермент дрозерин, флавоноїд гіперозид, сполуки оксинафтохінону, яблучну, бензойну, бутову, пропіонову, цитринову, мурашину кислоти, дубильні та інші речовини.
Росте у північній частині Лісостепу, Карпатах у заболочених хвойних лісах, на торфових сфагнових болотах Полісся. Рослина не більша 10-15 см. До поверхні мохових купин рослина щільно притискається розеткою червоних круглих листочків з довгими черешками. Пластинки листків округлі, 0,5—1 см у поперечнику, відразу переходять у ніжку. Листки зібрані в розетку, зверху і по краях вкриті червонуватими залозистими волосками-війками з великими бульбашками на кінцях. Волоски сягають 4-5 мм завдовжки. З цих бульбашок виділяється липка рідина. Крапельки цієї рідини на листках блищать як роса, тому рослину і назвали росичка. Волоски чутливі до подразнення: коли комаха сідає на листок росички, і прилипає до нього, — всі волоски листка починають повільно схилятися до неї і захоплюють її. Комаха виявляється в пастці, вона обплутана волосками листа, які присмоктуються до неї. Росичка перетравлює речовини тіла комахи та засвоює їх. Після цього війки випрямляються і через кілька днів листок набуває попереднього вигляду. На деяких листочках росички можна побачити тільки сухі крильця і ніжки комах, — листки розчинили і «з'їли» комах. Сік, що виділяється залозами листка росички, розчиняє органічні речовини. Стебло рослини дуже вкорочене, квітконос вдвічі-втричі довший за листки, безлистий, тоненький. Квітки п'ятипелюсткові, білі, дрібні, зібрані в однобоке гроно на верхівці стрілки. Квітки розкриваються при променях сонця всього на кілька годин. Цвіте у червні — серпні, плоди дозрівають в кінці серпня-вересні. Плід — видовжено-овальна коробочка. Насіння світло-бурі, дрібні, веретеноподібні. Застосовують при сильному судомному кашлі, коклюші, нападах астми, перемижній пропасниці, ларингітах, запаленнях легень і захворюваннях кишок, атеросклерозі (спазмолітична дія алкалоїдів). Антибіотична речовина плюмбагін, що є в росичці, припиняє розвиток патогенних грибків і бактерій. Сік, що виділяється залозами листка росички, розчиняє органічні речовини, тому рослину використовували при виведенні бородавок. Рослина містить протеолітичний фермент дрозерин, флавоноїд гіперозид, сполуки оксинафтохінону, яблучну, бензойну, бутову, пропіонову, цитринову, мурашину кислоти, дубильні та інші речовини.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source - Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source - Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Caryophyllales
Droseraceae
