НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Testudo graeca
Linnaeus, 1758 - Черепаха середземноморська
Синонім
- Testudo terrestris Forsskål, 1775
- Testudo ibera Pallas, 1814
- Testudo whitei Bennett in White, 1836
- Testudo zarudnyi Nikolsky, 1896
Народна назва
Середземноморська черепаха, Грецька черепаха, Мавританська черепаха
Середземноморська черепаха, Грецька черепаха, Мавританська черепаха
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: VU; CITES (II)
IUCN: VU; CITES (II)
Цінність виду
Примітки
МСОП: Vulnerable A1cd
МСОП: Vulnerable A1cd
Детально
Один з чотирьох європейських видів родини сухопутних черепах (Testudinidae). Мешкає у північній Африці, південній Європі, південно-західній Азії, зокрема на чорноморському узбережжі від Анапи до Сухумі, у східній Грузії, Вірменії, Азербайджані та в Дагестані (Російська Федерація). Полюбляє різноманітні ландшафти. Вона зустрічається у напівпустелях, степах і на схилах гір, вкритих травою, чагарником, рідколіссям або гірським лісом, по берегах річок й озер, на сухих морських узбережжях, зарослих дюнах, у низинних та заплавних лісах. Зустрічається на висоті від 1200 м до 2500 м. У лісах частіше тримається на прогалинах, узліссях, галявинах, просіках, серед колючого чагарника. Уникає місць з сильно засоленими ґрунтів, скупчень великих каменів, обривів та крутих пагорбів. Активна вдень. Навесні й восени частіше трапляється в середині дня, влітку, головним чином, вранці та ввечері. На ніч ховається у густий чагарник, нори й щілини, під каміння і в товсту лісову підстилку. Тут же рятуються від перегріву в найспекотніші години. У літню сплячку не впадають. Активний період у черепах становить близько 180–200 діб. Йдуть на зимівлю наприкінці жовтня — листопаді, закопуючи в землю або звичайно у старі нори лисиць, борсуків. Нори риють у пухкому ґрунті, частіше під корінням кущів або очерету, глибиною від 17 до 80 см та шириною біля входу 10—23 см. Статева зрілість настає на 12—14 році життя при довжині карапакса 16—18 см. Навесні прокидаються в березні — напочатку квітня, зрідка в лютому. Парування проходить з квітня до середини червня і супроводжується бійками самців. Перед спарюванням самець переслідує самку, постукуючи по її карапакса своїм панциром і кусаючи за задні лапи, поки вона не зупиниться. Починаючи з кінця травня—червня, самиця за сезон робить 3 кладки. Протягом приблизно 3 годин вона відкладає по 2—9 яєць, закопуючи їх у вириту в землі ямку глибиною 10—12 см. Яйця, що вкриті білою вапняною шкаралупою, мають майже кулясту або еліпсоподібну форму довжиною 32—46 мм і шириною 29—37 мм. Молодь з'являється через 60—110 діб. Годуються соковитою трав'янистою рослинністю, переважно бобовими та складноцвітими, іноді плодами й ягодами. Поїдають також молюсків і комах. П'ють воду, у спекотний час підходять до водойм і навіть занурюються у воду (до 20 см від берега). У дорослих черепах, надійно захищених панциром, ворогів небагато. Однак кладки часто розоряються лисицями та шакалами. Молоді черепашат до 2—3 років, панцир у яких ще тонкий й м'який, стають здобиччю багатьох тварин. Тому вони ведуть малоактивний спосіб життя, ховаючись у заростях і норах.
Один з чотирьох європейських видів родини сухопутних черепах (Testudinidae). Мешкає у північній Африці, південній Європі, південно-західній Азії, зокрема на чорноморському узбережжі від Анапи до Сухумі, у східній Грузії, Вірменії, Азербайджані та в Дагестані (Російська Федерація). Полюбляє різноманітні ландшафти. Вона зустрічається у напівпустелях, степах і на схилах гір, вкритих травою, чагарником, рідколіссям або гірським лісом, по берегах річок й озер, на сухих морських узбережжях, зарослих дюнах, у низинних та заплавних лісах. Зустрічається на висоті від 1200 м до 2500 м. У лісах частіше тримається на прогалинах, узліссях, галявинах, просіках, серед колючого чагарника. Уникає місць з сильно засоленими ґрунтів, скупчень великих каменів, обривів та крутих пагорбів. Активна вдень. Навесні й восени частіше трапляється в середині дня, влітку, головним чином, вранці та ввечері. На ніч ховається у густий чагарник, нори й щілини, під каміння і в товсту лісову підстилку. Тут же рятуються від перегріву в найспекотніші години. У літню сплячку не впадають. Активний період у черепах становить близько 180–200 діб. Йдуть на зимівлю наприкінці жовтня — листопаді, закопуючи в землю або звичайно у старі нори лисиць, борсуків. Нори риють у пухкому ґрунті, частіше під корінням кущів або очерету, глибиною від 17 до 80 см та шириною біля входу 10—23 см. Статева зрілість настає на 12—14 році життя при довжині карапакса 16—18 см. Навесні прокидаються в березні — напочатку квітня, зрідка в лютому. Парування проходить з квітня до середини червня і супроводжується бійками самців. Перед спарюванням самець переслідує самку, постукуючи по її карапакса своїм панциром і кусаючи за задні лапи, поки вона не зупиниться. Починаючи з кінця травня—червня, самиця за сезон робить 3 кладки. Протягом приблизно 3 годин вона відкладає по 2—9 яєць, закопуючи їх у вириту в землі ямку глибиною 10—12 см. Яйця, що вкриті білою вапняною шкаралупою, мають майже кулясту або еліпсоподібну форму довжиною 32—46 мм і шириною 29—37 мм. Молодь з'являється через 60—110 діб. Годуються соковитою трав'янистою рослинністю, переважно бобовими та складноцвітими, іноді плодами й ягодами. Поїдають також молюсків і комах. П'ють воду, у спекотний час підходять до водойм і навіть занурюються у воду (до 20 см від берега). У дорослих черепах, надійно захищених панциром, ворогів небагато. Однак кладки часто розоряються лисицями та шакалами. Молоді черепашат до 2—3 років, панцир у яких ще тонкий й м'який, стають здобиччю багатьох тварин. Тому вони ведуть малоактивний спосіб життя, ховаючись у заростях і норах.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Reptilia
Chelonii
Testudinidae
