Синонім

• Anguis incerta Krynicki, 1837
• Anguis orientalis Anderson, 1872
• Otophis eryx subsp. colchica Nordmann, 1840

Народна назва
Гладун

Зображення

Природоохоронний статус
No status defined

Цінність виду

Примітки

Детально
Веретільниця ламка (в розумінні Anguis fragilis) раніше поділялася на два півиди (A. f. fragilis і A. f. colchica), зараз поділена на два окремі види: Anguis fragilis sensu stricto (трапляється в західній Європі, північній Європі і західних Балканах) і Anguis colchica (поширена в східній Європі, східних Балканах і західній Азії). Ще три види були відокремлені від A. fragilis раніше: Anguis graeca (південні Балкани), Anguis veronensis (Апеннінський півострів), Anguis cephalonica (півострів Пелопоннес). Полюбляє широколистяні та мішані ліси, зустрічаючись також на межі лісів, полів і лугів, на лісових галявинах та у садах. У горах піднімається до висоти 2500 м над рівнем моря. Ховається у лісовій підстилці, під впалими стовбурами дерев, у гнилих пнях, під камінням, хмизом, у норах риючих тварин. Має здатність відкидати хвоста при небезпеці (автотомія). Харчується дощовими червами, наземними молюсками, зокрема голими слимаками, багатоніжками, мокрицями, а також комахами та їх личинками. На зимівлю йде не раніше другої половини вересня, причому збираються іноді по кілька десятків особин разом. Це яйцеживородна ящірка. Статева зрілість настає на 3 році життя. Вагітність триває близько 3 місяців, молоді веретінниці народжуються у середині липня — серпні. Самка приводить від 5 до 26 дитинчат довжиною 38-50 мм без урахування хвоста. Відомі випадки проживання веретінниці в неволі до 30-35 років.

Література

• Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.

Веб ресурс

• https://www.gbif-uat.org/species/8356845
• https://en.wikipedia.org/wiki/Anguis_fragilis
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Веретільниця_ламка

Експерти