НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Cyrtodactylus fedtschenkoi
Strauch, 1887 - Туркестанський гекон
Синонім
- Cyrtopodion fedtschenkoi (Strauch, 1887)
- Tenuidactylus fedtschenkoi (Strauch, 1887)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Туркестанський гекон поширений у південно-східному Туркменістані, Узбекістані, Таджикистані та Киргизії, а також відомий у північно—східному Ірану і північному Афганістані. Це гірський вид геконів. Мешкає здебільшого у долинах річок, може заходити досить далеко й на рівнину. У Таджикистані цю ящірку можна зустріти в гірських районах на висоті до 2400 м над рівнем моря. Мешкає на лесових урвищах, скельних виходах та виходах корінних порід, на глинобитних та кам'яних руїнах, стінах та парканах. Мешкає у тріщинах і щілинах в скелях, парканах і руїнах, порожнечах між камінням, норах різних тварин, великих комах. Зрідка зустрічається на стовбурах дерев. У відповідних місцях проживання може бути досить висока щільність туркестанського гекона — до 11 особин на площі в 6 м². Активність цього гекона сутінкова, але навесні, як і каспійський гекон, туркестанський виходить на поверхню у денний час. Весняна активність починається в середині березня й триває до листопада. Харчується різними комахами, серед яких переважають терміти, туруни, чорнотілки, пластинчатовусі і довгоносики, а також мокрицями, павуками, фалангами та скорпіонами. Туркестанські гекони стають статевозрілими і приступають до розмноження через 15—16 місяців після вилуплення з яєць. Парування відбувається у першій декаді квітня. Самки відкладають яйця у другій половині травня. Наступні кладки відбуваються до кінця червня або в липні. Розмір кладки складає 1-2 яйця. Розміри яєць 10,5-13 х 8,6-10,2 мм. Інкубація триває 62 дні. Новонароджені гекони мають розміри 20-24 мм.
Туркестанський гекон поширений у південно-східному Туркменістані, Узбекістані, Таджикистані та Киргизії, а також відомий у північно—східному Ірану і північному Афганістані. Це гірський вид геконів. Мешкає здебільшого у долинах річок, може заходити досить далеко й на рівнину. У Таджикистані цю ящірку можна зустріти в гірських районах на висоті до 2400 м над рівнем моря. Мешкає на лесових урвищах, скельних виходах та виходах корінних порід, на глинобитних та кам'яних руїнах, стінах та парканах. Мешкає у тріщинах і щілинах в скелях, парканах і руїнах, порожнечах між камінням, норах різних тварин, великих комах. Зрідка зустрічається на стовбурах дерев. У відповідних місцях проживання може бути досить висока щільність туркестанського гекона — до 11 особин на площі в 6 м². Активність цього гекона сутінкова, але навесні, як і каспійський гекон, туркестанський виходить на поверхню у денний час. Весняна активність починається в середині березня й триває до листопада. Харчується різними комахами, серед яких переважають терміти, туруни, чорнотілки, пластинчатовусі і довгоносики, а також мокрицями, павуками, фалангами та скорпіонами. Туркестанські гекони стають статевозрілими і приступають до розмноження через 15—16 місяців після вилуплення з яєць. Парування відбувається у першій декаді квітня. Самки відкладають яйця у другій половині травня. Наступні кладки відбуваються до кінця червня або в липні. Розмір кладки складає 1-2 яйця. Розміри яєць 10,5-13 х 8,6-10,2 мм. Інкубація триває 62 дні. Новонароджені гекони мають розміри 20-24 мм.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Reptilia
Squamata
Gekkonidae
