НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Darevskia armeniaca
(Méhely, 1909) - Ящірка вірменська
Синонім
- Lacerta armeniaca Mehely, 1909
- Lacerta muralis chalibdea Boulenger, 1904
- Lacerta saxicola armeniaca Mehely, 1909
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Мешкає у північно-західній і північній Вірменії та прилеглих районах південної Грузії та західного Азербайджану, північно-західній Туреччини. У 1967 році вірменська ящірка з науковою метою була акліматизована в Україні, тепер цей вид утворив стійку велику популяцію у скельному каньйоні річки Тетерів у Житомирській області. Полюбляє скелясту та кам'янисту місцевість, схили ущелин та узбіччя доріг у лісовій і гірсько-степовій зонах на висотах від 1600 до 2200 м (в Туреччині до 2500) над рівнем моря. У гірському степу місцями живе серед трав'янистої рослинності далеко від каміння і скель. Місцями звичайна в антропогенних ландшафтах, поселяючись на стінах будівель, у руїнах й на звалищах. Харчується мурахами, жуками, прямокрилими, двокрилими, метеликами, павуками, багатоніжками, земляними хробаками (Lumbricina) й молюсками. Після зимівлі, залежно від висоти проживання в горах, з'являється наприкінці березня — на початку квітня — травня. Це яйцекладні ящірки. Статева зрілість наступає у 2 роки. Зародження відбувається партеногенетично, без участі самців. Відкладання 2—5 яєць розміром в середньому 11х7,5 мм у середині червня — на початку липня. У великих самиць спостерігаються повторні кладки. Через 55 днів з'являються молоді ящірки довжиною 24,5—26,5 мм (без хвоста) наприкінці липня — на початку серпня.
Мешкає у північно-західній і північній Вірменії та прилеглих районах південної Грузії та західного Азербайджану, північно-західній Туреччини. У 1967 році вірменська ящірка з науковою метою була акліматизована в Україні, тепер цей вид утворив стійку велику популяцію у скельному каньйоні річки Тетерів у Житомирській області. Полюбляє скелясту та кам'янисту місцевість, схили ущелин та узбіччя доріг у лісовій і гірсько-степовій зонах на висотах від 1600 до 2200 м (в Туреччині до 2500) над рівнем моря. У гірському степу місцями живе серед трав'янистої рослинності далеко від каміння і скель. Місцями звичайна в антропогенних ландшафтах, поселяючись на стінах будівель, у руїнах й на звалищах. Харчується мурахами, жуками, прямокрилими, двокрилими, метеликами, павуками, багатоніжками, земляними хробаками (Lumbricina) й молюсками. Після зимівлі, залежно від висоти проживання в горах, з'являється наприкінці березня — на початку квітня — травня. Це яйцекладні ящірки. Статева зрілість наступає у 2 роки. Зародження відбувається партеногенетично, без участі самців. Відкладання 2—5 яєць розміром в середньому 11х7,5 мм у середині червня — на початку липня. У великих самиць спостерігаються повторні кладки. Через 55 днів з'являються молоді ящірки довжиною 24,5—26,5 мм (без хвоста) наприкінці липня — на початку серпня.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Reptilia
Squamata
Lacertidae
