НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Lamium purpureum
L. - Глуха кропива пурпурова
Синонім
- Lamiopsis purpurea (L.) Opiz
- Lamium foetidum Garsault
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Медодайні рослини; Їстівний
Лікарська рослина; Медодайні рослини; Їстівний
Примітки
Детально
Однорічна, рідше дворічна рослина родини Глухокропивових. Належить до медодаїв та маловідомих харчових рослин, часом поводить себе як бур'ян. Рослина поширена в Євразії — від Португалії на заході до Кореї та Тайваню на сході. В Україні найщільніші популяції розташовані у північно-західних областях, на достатньо зволожених ґрунтах. У Степу і Лісостепу цей вид малопоширений. Трав'яниста рослина заввишки 10-45 см з розсіяно-опушеними вегетативними частинами. Корінь стрижневий. Стебла розгалужені, висхідні, чотиригранні, паросткам властивий специфічний запах. Листки черешкові, яйцеподібні, зарубчасті, зморшкуваті, в молодому віці з пурпуровим відтінком; покривні листки з короткими черешками, трикутно-яйцеподібні. Квітки білі або рожеві, сидячі, зібрані в кільця. Чашечка завдовжки 5-7 мм, її зубці після цвітіння відгинаються. Віночок трубчастий, з двогубим відгином, завдовжки 10-23 мм. Верхня губа завдовжки 4-6 мм, довжина нижньої складає близько 2 мм. Пилок червоний. Плід — оберненояйцеподібний сірий або зеленкувато-бурий горішок, вкритий дрібними білими горбочками. Вага 1000 насінин складає 0,75-1 г. Вегетативний розвиток починається в квітні. Глухій кропиві пурпуровій притаманний швидкий ріст — від проростання насіння до плодоношення минає лише кілька тижнів, тому за один рік вона здатна дати 3-4 покоління. Сіянці другого і наступного поколінь можуть з'являтися до липня включно, а завершується вегетація у жовтні-грудні. Цвітіння спостерігається з травня по жовтень, а в найпівденніших регіонах навіть до грудня. Запилюється перехресно, також можливе самозапилення. Плодоношення відбувається у липні-грудні. Насінини мають соковиті придатки — елайосоми, які приваблюють мурах. Саме ці комахи відіграють головну роль в поширенні виду. Свіже насіння має низьку схожість, яка підвищується після природної стратифікації — зимівлі під снігом. Окрім насіння під снігом можуть зимувати і сіянці. Природними місцезростаннями цієї рослини є листяні ліси, чагарники. Крім того, вона звичайно трапляється біля осель, у садах, на городах, де інколи поводить себе як бур'ян. Верхівки пагонів і молоді листки цієї рослини інколи використовують в салатах у свіжому вигляді або додають в соуси, проте глуха кропива пурпурова не належить до загальновідомих харчових рослин. Дещо більше значення вона має у бджільництві: бджоли збирають з неї нектар (за відсутності кращих медодаїв) та, особливо, пилок. В країнах Північної Америки її вважають інвазійним видом.
Однорічна, рідше дворічна рослина родини Глухокропивових. Належить до медодаїв та маловідомих харчових рослин, часом поводить себе як бур'ян. Рослина поширена в Євразії — від Португалії на заході до Кореї та Тайваню на сході. В Україні найщільніші популяції розташовані у північно-західних областях, на достатньо зволожених ґрунтах. У Степу і Лісостепу цей вид малопоширений. Трав'яниста рослина заввишки 10-45 см з розсіяно-опушеними вегетативними частинами. Корінь стрижневий. Стебла розгалужені, висхідні, чотиригранні, паросткам властивий специфічний запах. Листки черешкові, яйцеподібні, зарубчасті, зморшкуваті, в молодому віці з пурпуровим відтінком; покривні листки з короткими черешками, трикутно-яйцеподібні. Квітки білі або рожеві, сидячі, зібрані в кільця. Чашечка завдовжки 5-7 мм, її зубці після цвітіння відгинаються. Віночок трубчастий, з двогубим відгином, завдовжки 10-23 мм. Верхня губа завдовжки 4-6 мм, довжина нижньої складає близько 2 мм. Пилок червоний. Плід — оберненояйцеподібний сірий або зеленкувато-бурий горішок, вкритий дрібними білими горбочками. Вага 1000 насінин складає 0,75-1 г. Вегетативний розвиток починається в квітні. Глухій кропиві пурпуровій притаманний швидкий ріст — від проростання насіння до плодоношення минає лише кілька тижнів, тому за один рік вона здатна дати 3-4 покоління. Сіянці другого і наступного поколінь можуть з'являтися до липня включно, а завершується вегетація у жовтні-грудні. Цвітіння спостерігається з травня по жовтень, а в найпівденніших регіонах навіть до грудня. Запилюється перехресно, також можливе самозапилення. Плодоношення відбувається у липні-грудні. Насінини мають соковиті придатки — елайосоми, які приваблюють мурах. Саме ці комахи відіграють головну роль в поширенні виду. Свіже насіння має низьку схожість, яка підвищується після природної стратифікації — зимівлі під снігом. Окрім насіння під снігом можуть зимувати і сіянці. Природними місцезростаннями цієї рослини є листяні ліси, чагарники. Крім того, вона звичайно трапляється біля осель, у садах, на городах, де інколи поводить себе як бур'ян. Верхівки пагонів і молоді листки цієї рослини інколи використовують в салатах у свіжому вигляді або додають в соуси, проте глуха кропива пурпурова не належить до загальновідомих харчових рослин. Дещо більше значення вона має у бджільництві: бджоли збирають з неї нектар (за відсутності кращих медодаїв) та, особливо, пилок. В країнах Північної Америки її вважають інвазійним видом.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Lamiales
Lamiaceae
