НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Utricularia australis
R. Br. - Пухирник південний
Синонім
- Utricularia aquatica L.
- Utricularia dubia Ces. & al. [non Benj. 1847]
- Utricularia jankae Velen.
- Utricularia neglecta Lehm.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі; Reg
RDBUkr: Вразливі; Reg
Цінність виду
Декоративний вид
Декоративний вид
Примітки
Детально
Європейсько-середземноморський вид на сх. межі диз'юнктивного ареалу; комахоїдна рослина. Поширений у більшості країн Європи (Середня та Атлантична, пд. Скандинавія, Середземномор'я, зх. частина Росії) та в Австралії; наводяться окремі осередки в Африці та Азії. В Україні трапляється на Закарпатській рівнині та у Прикарпатті. Адм. регіони: Ів, Зк. Виявлено в 1997 р. у заплаві р. Латориця, біля с. Великі Геївці Ужгородського р-ну; зараз відомо 8 локалітетів (від словацько-українського кордону до с. Драгиня Мукачівського р-ну та в окол. с. Дийда Берегівського р-ну). У 2006 р. виявлений в о. Банське, м. Косів Івано-Франківської обл. Вказівка про знаходження виду в окол. Львова є, очевидно, помилковою, як і вказівки U. neglecta для околиць Києва. Площа угруповань від 20 м2 (окол. с. Драгиня) до кількох сотень квадратних метрів у мікролокусах біля с. Червоне Ужгородського р-ну. Частка виду в угрупованнях становить 20-80%. Зважаючи на значну площу меліоративних каналів, загальна кількість локалітетів виду у межах Закарпатської рівнини, очевидно, є більшою. Причинами зменшення числельності виду є руйнування стариць річок, осушування території, забруднення водойм, спрямлення русел річок; рідкість екотопів відповідного типу. Трапляється у стоячих водах стариць, меліоративних каналів, ставків низинної частини Закарпаття у межах 100-115 м н. р. м. Надає перевагу чистим і добре прогрітим водоймам. Формує угруповання асоціацій Lemno-Utricularietum australis; належить також до складу кількох асоціацій кл. Lemnetea. Гідрофіт. Плейстофіт. Багаторічна рослина з плаваючими пагонами без коренів. Стебло 10-40(60) см завдовжки. Листки кількаразово розсічені на ниткоподібно-лінійні частки, частина яких метаморфізована в ловчі пухирці. Віночок 12-18 мм завдовжки. Квітки жовті або яскраво-жовті. Цвіте у червнілипні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується вегетативно й насінням. Включений до "Червоного списку судинних рослин Карпат" і "Червоного списку Закарпаття". Охороняють в НПП "Гуцульщина", в заказнику загальнодержавного значення "Великодоброньський", заказниках місцевого значення "Дідівський Міц" та "Став" (окол. с. Дийда). Більшість локалітетів є поза межами цих об'єктів. Необхідно забезпечити охорону в усіх оселищах виду, моніторинг популяцій. Доцільно культивувати у ботанічних садах. Заборонено проведення осушувальних робіт, евтрофікацію водойм.
Європейсько-середземноморський вид на сх. межі диз'юнктивного ареалу; комахоїдна рослина. Поширений у більшості країн Європи (Середня та Атлантична, пд. Скандинавія, Середземномор'я, зх. частина Росії) та в Австралії; наводяться окремі осередки в Африці та Азії. В Україні трапляється на Закарпатській рівнині та у Прикарпатті. Адм. регіони: Ів, Зк. Виявлено в 1997 р. у заплаві р. Латориця, біля с. Великі Геївці Ужгородського р-ну; зараз відомо 8 локалітетів (від словацько-українського кордону до с. Драгиня Мукачівського р-ну та в окол. с. Дийда Берегівського р-ну). У 2006 р. виявлений в о. Банське, м. Косів Івано-Франківської обл. Вказівка про знаходження виду в окол. Львова є, очевидно, помилковою, як і вказівки U. neglecta для околиць Києва. Площа угруповань від 20 м2 (окол. с. Драгиня) до кількох сотень квадратних метрів у мікролокусах біля с. Червоне Ужгородського р-ну. Частка виду в угрупованнях становить 20-80%. Зважаючи на значну площу меліоративних каналів, загальна кількість локалітетів виду у межах Закарпатської рівнини, очевидно, є більшою. Причинами зменшення числельності виду є руйнування стариць річок, осушування території, забруднення водойм, спрямлення русел річок; рідкість екотопів відповідного типу. Трапляється у стоячих водах стариць, меліоративних каналів, ставків низинної частини Закарпаття у межах 100-115 м н. р. м. Надає перевагу чистим і добре прогрітим водоймам. Формує угруповання асоціацій Lemno-Utricularietum australis; належить також до складу кількох асоціацій кл. Lemnetea. Гідрофіт. Плейстофіт. Багаторічна рослина з плаваючими пагонами без коренів. Стебло 10-40(60) см завдовжки. Листки кількаразово розсічені на ниткоподібно-лінійні частки, частина яких метаморфізована в ловчі пухирці. Віночок 12-18 мм завдовжки. Квітки жовті або яскраво-жовті. Цвіте у червнілипні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується вегетативно й насінням. Включений до "Червоного списку судинних рослин Карпат" і "Червоного списку Закарпаття". Охороняють в НПП "Гуцульщина", в заказнику загальнодержавного значення "Великодоброньський", заказниках місцевого значення "Дідівський Міц" та "Став" (окол. с. Дийда). Більшість локалітетів є поза межами цих об'єктів. Необхідно забезпечити охорону в усіх оселищах виду, моніторинг популяцій. Доцільно культивувати у ботанічних садах. Заборонено проведення осушувальних робіт, евтрофікацію водойм.
Література
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Lamiales
Lentibulariaceae
