НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Elaphe sauromates
(Pallas, 1814) - Полоз сарматський
Синонім
Народна назва
Полоз Палласів
Полоз Палласів
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: NT; Be (II); RDBUkr: Вразливі
IUCN: NT; Be (II); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 10 видів роду; один з 2 видів роду у фауні України. Раніше його відносили до чотирисмугого полоза E. quatuorlineata (Lacépède, 1789) в якості окремого підвиду E. q. sauromates (Pallas, 1814). Від сх. частини Балканського п-ва до Малої Азії і зх. Казахстану. В Україні поширений на пд. степової зони та у Гірському Криму. Активний з другої половини березня — квітня до кінця вересня — першої половини листопада. Сховищами слугують нори гризунів, щілини між камінням, дупла дерев, шпаківні. Добре лазить по деревах і кущах. Живиться мишоподібними гризунами, ящірками, птахами та яйцями. Парування — у квітні–травні. У червні–липні, інколи у першій половині серпня самка відкладає 3–13 яєць. Молодь з’являється у серпні–вересні. Неотруйний. Загальна довжина досягає 120–140 см, але зустрічаються до 180 см. За даними 1961 року у Румунії було виявлено сарматського полоза довжиною 2,6 метра. Охороняється у 8 ПЗ і НПП України, у 5 з них є досить звичайним видом. Бажаним є розширення заповідної мережі. Дієвим заходом для підвищення чисельності виду є збільшення його кормової бази (зокрема, приваблювання птахів-дуплогніздників шляхом розвішування шпаківень). За умов збереження біотопів і відсутності масового вилову змій нема потреби у штучному створенні популяцій виду у природі.
Один з 10 видів роду; один з 2 видів роду у фауні України. Раніше його відносили до чотирисмугого полоза E. quatuorlineata (Lacépède, 1789) в якості окремого підвиду E. q. sauromates (Pallas, 1814). Від сх. частини Балканського п-ва до Малої Азії і зх. Казахстану. В Україні поширений на пд. степової зони та у Гірському Криму. Активний з другої половини березня — квітня до кінця вересня — першої половини листопада. Сховищами слугують нори гризунів, щілини між камінням, дупла дерев, шпаківні. Добре лазить по деревах і кущах. Живиться мишоподібними гризунами, ящірками, птахами та яйцями. Парування — у квітні–травні. У червні–липні, інколи у першій половині серпня самка відкладає 3–13 яєць. Молодь з’являється у серпні–вересні. Неотруйний. Загальна довжина досягає 120–140 см, але зустрічаються до 180 см. За даними 1961 року у Румунії було виявлено сарматського полоза довжиною 2,6 метра. Охороняється у 8 ПЗ і НПП України, у 5 з них є досить звичайним видом. Бажаним є розширення заповідної мережі. Дієвим заходом для підвищення чисельності виду є збільшення його кормової бази (зокрема, приваблювання птахів-дуплогніздників шляхом розвішування шпаківень). За умов збереження біотопів і відсутності масового вилову змій нема потреби у штучному створенні популяцій виду у природі.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Reptilia
Squamata
Colubridae
