НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Potamogeton natans L. - Рдесник плавучий

Синонім
  • Buccaferrea natans (L.) Bubani
  • Potamogeton affinis Boenn.
  • Potamogeton marinus L.
  • Potamogeton zosteraceus Fr.
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Декоративний вид; Їстівний
Примітки
Детально
Північна Африка: Алжир; Марокко. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія. Азія: Китай; Японія; Корея; Казахстан; Таджикистан; Росія Федерація — Далекий Схід, Передкавказзя, Сибір, європейська частина; Афганістан; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Непал; Пакистан. Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Фарерські острови; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Італія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Іспанія. Північна Америка: Канада; США; Гренландія. Населяє озера, ставки, річки, канави, росте, як правило, більш багатих ґрунтах. Культивується як декоративна рослина. Стебла циліндричні, без багатьох гілочок, 30–90(до 200) см. Листки спірально розташовані. Плавучі листки матові, верх світло-зелений, від еліптичної до яйцевидо-еліптичної форми, до 10 (14) х 4,5 (8) см, дуже рідко відсутні, їх черешки світло-зелені. Занурені листки непрозорі, від світло- до темно-зеленого кольору, лінійні, до 3,5 мм в ширину, часто дуже довгі, на верхівці закруглені, сидячі. Квіткові китиці, щільні, циліндричні, довжиною від 5 до 10 см, загострені на кінці і закруглені біля основи. Плоди 3.8–5 мм, від зеленого до зеленувато-коричневого кольору, оберненояйцевидні. Основна відмінність між цим та іншими видами є знебарвлене гнучке з'єднання трохи нижче верхньої частини довгого листового стебла. Кореневище має бульбоподібні потовщення, що містять запасні поживні речовини. Місцеве населення Сибіру й Далекого Сходу з давніх-давен збирає ці корені для їжі. Споживають сирими або запеченими у попілі, на деревному вугіллі. Смак сирого кореневища рдесника нагадує смак земляного горіха, а печеного — смажених їстівних каштанів.
Література
  • Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
    View source
Експерти
  • Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Alismatales
Potamogetonaceae