НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Vipera nikolskii
Vedmederja, Grubant et Rudaeva, 1986 - Гадюка Нікольського
Синонім
Народна назва
Гадюка лісостепова
Гадюка лісостепова
Зображення
Природоохоронний статус
Endemic
Endemic
Цінність виду
Примітки
Був внесений в Червону книгу України (2009) як рідкісний вид.
Був внесений в Червону книгу України (2009) як рідкісний вид.
Детально
Зараз трактується як Vipera berus nikolskii (Vedmederja, Grubant, Rudaeva, 1986) Один з 5 таксонів, що розглядаються як види та підвиди комплексу звичайної гадюки Vipera (Pelias) berus (Linnaeus, 1758), та один з 3 видів роду Vipera у фауні України. Від сх. Румунії та Молдови до Волги. В Україні поширений в лісостеповій зоні. Мешкає у широколистяних, подекуди мішаних лісах, переважно на вододілах та по високих берегах річок, інколи — в заплавних лісах. Активна з початку березня до кінця жовтня. Веде денний спосіб життя. Ховається переважно у норах гризунів. Дорослі особини живляться в основному дрібними ссавцями (найчастіше норицями), іншими дрібними хребетними. Парування — в кінці квітня — на початку травня. Яйцеживородна. Народжує 7–23 малят в серпні–вересні. Статевозрілою стає у віці 4–5 років, тривалість життя перевищує 10 років. Отруйна. Як отруйний, реліктовий і гібридизуючий вид має істотне наукове значення. Охороняється на заповідних територіях, розташованих у Лісостепу. Необхідне збереження великих лісових масивів, особливо екотонів у їх складі, та роз’яснювальна робота серед місцевого населення. За потреби вид можна з успіхом розводити у лабораторних умовах.
Зараз трактується як Vipera berus nikolskii (Vedmederja, Grubant, Rudaeva, 1986) Один з 5 таксонів, що розглядаються як види та підвиди комплексу звичайної гадюки Vipera (Pelias) berus (Linnaeus, 1758), та один з 3 видів роду Vipera у фауні України. Від сх. Румунії та Молдови до Волги. В Україні поширений в лісостеповій зоні. Мешкає у широколистяних, подекуди мішаних лісах, переважно на вододілах та по високих берегах річок, інколи — в заплавних лісах. Активна з початку березня до кінця жовтня. Веде денний спосіб життя. Ховається переважно у норах гризунів. Дорослі особини живляться в основному дрібними ссавцями (найчастіше норицями), іншими дрібними хребетними. Парування — в кінці квітня — на початку травня. Яйцеживородна. Народжує 7–23 малят в серпні–вересні. Статевозрілою стає у віці 4–5 років, тривалість життя перевищує 10 років. Отруйна. Як отруйний, реліктовий і гібридизуючий вид має істотне наукове значення. Охороняється на заповідних територіях, розташованих у Лісостепу. Необхідне збереження великих лісових масивів, особливо екотонів у їх складі, та роз’яснювальна робота серед місцевого населення. За потреби вид можна з успіхом розводити у лабораторних умовах.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Reptilia
Squamata
Viperidae
