НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Anemone ranunculoides
L. - Анемона жовтецева
Синонім
- Anemonoides ranunculoides (L.) Holub
- Anemanthus ranunculoides (L.) Fourr.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини
Примітки
Детально
Анемона жовтецева поширена в європейській частині Росії, на Далекому Сході, в Центральній Європі, Середземномор'ї, Малій Азії, інтродукована на Британські острови. Рослина виростає в лісах, в основному широколистяних (букових, дубових, грабових, липових), іноді в ялицево-широколистяних. Росте в широколистяних та мішаних лісах, у лісових, лісостепових та північних степових районах України. Звичайна ранньовесняна багаторічна рослина наших листяних лісів, заввишки 10-25 см. Декоративна та отруйна рослина. Цвіте наприкінці квітня — на початку травня. На квітконосному стеблі є покривало з трьох кільчасторозміщених, трійчасто-розсічених листків, які відрізняються від листків, що відходять безпосередньо від кореневища, лише короткими черешками. Квітка одна або дві (рідко більше), на довгих квітконіжках, ациклічні, актиноморфні. Квітколоже дуже випукле, майже кулеподібне. Оцвітина проста, віночковидна, з п'яти яйцевидно-видовжених, яскраво-жовтих, ззовні опушених листочків. Тичинки численні з тонкими нитками і невеликими видовженими нерухомими пиляками. Маточки численні, опушені притиснутими волосками. Зав'язь на короткій ніжці із зігнутим стилодієм на верхівці. Плід — багатогорішок. Плодики майже кулеподібні, опушені відсторбученими волосками, із злегка зігнутими стилодіями. У травні надземні частини рослин відмирають і в ґрунті залишаються лише кореневища, які складаються з потовщених коротких члеників. Рослина містить камфору і глікозид ранункулін. Препарати анемони жовтецевої мають наркотичні, болетамувальні, антиспазматичні, кровоспинні, сечогінні та антибактеріальні властивості. Раніше з анемони жовтецевої одержували анемонін, який використовували при астмі, коклюші, рахіті та при маткових кровотечах. У народній медицині настій з листя анемони жовтецевої використовують для лікування паралічів, подагри, водянки, пізніх менструацій, застарілого сифілісу, шлункових кольок і жовтяниці, при серцебитті та як засіб, що посилює діяльність нирок і легень. Зовнішньо настій з листя анемони жовтецевої застосовують при ревматизмі, золотусі, головному й зубному болях. Соком з коріння лікують бородавки.
Анемона жовтецева поширена в європейській частині Росії, на Далекому Сході, в Центральній Європі, Середземномор'ї, Малій Азії, інтродукована на Британські острови. Рослина виростає в лісах, в основному широколистяних (букових, дубових, грабових, липових), іноді в ялицево-широколистяних. Росте в широколистяних та мішаних лісах, у лісових, лісостепових та північних степових районах України. Звичайна ранньовесняна багаторічна рослина наших листяних лісів, заввишки 10-25 см. Декоративна та отруйна рослина. Цвіте наприкінці квітня — на початку травня. На квітконосному стеблі є покривало з трьох кільчасторозміщених, трійчасто-розсічених листків, які відрізняються від листків, що відходять безпосередньо від кореневища, лише короткими черешками. Квітка одна або дві (рідко більше), на довгих квітконіжках, ациклічні, актиноморфні. Квітколоже дуже випукле, майже кулеподібне. Оцвітина проста, віночковидна, з п'яти яйцевидно-видовжених, яскраво-жовтих, ззовні опушених листочків. Тичинки численні з тонкими нитками і невеликими видовженими нерухомими пиляками. Маточки численні, опушені притиснутими волосками. Зав'язь на короткій ніжці із зігнутим стилодієм на верхівці. Плід — багатогорішок. Плодики майже кулеподібні, опушені відсторбученими волосками, із злегка зігнутими стилодіями. У травні надземні частини рослин відмирають і в ґрунті залишаються лише кореневища, які складаються з потовщених коротких члеників. Рослина містить камфору і глікозид ранункулін. Препарати анемони жовтецевої мають наркотичні, болетамувальні, антиспазматичні, кровоспинні, сечогінні та антибактеріальні властивості. Раніше з анемони жовтецевої одержували анемонін, який використовували при астмі, коклюші, рахіті та при маткових кровотечах. У народній медицині настій з листя анемони жовтецевої використовують для лікування паралічів, подагри, водянки, пізніх менструацій, застарілого сифілісу, шлункових кольок і жовтяниці, при серцебитті та як засіб, що посилює діяльність нирок і легень. Зовнішньо настій з листя анемони жовтецевої застосовують при ревматизмі, золотусі, головному й зубному болях. Соком з коріння лікують бородавки.
Література
- Гончаренко В.І., Калінович Н.О. Флора судинних рослин Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Сер.: Біологічні науки. - 2009. - №2. - С.5-17.
View source - Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Ranunculales
Ranunculaceae
