НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Vaccinium vitis-idaea
L. - Брусниця
Синонім
- Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avrorin
- Vaccinium punctatum Lam.
- Vaccinium vitus-idaea L.
Народна назва
Борина, боровина, борівка, ґоґо́дза, ґоґо́дзи, кам'яниця, кам'янка, камінки
Борина, боровина, борівка, ґоґо́дза, ґоґо́дзи, кам'яниця, кам'янка, камінки
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини; Їстівний
Лікарська рослина; Декоративний вид; Медодайні рослини; Їстівний
Примітки
Детально
Поширена у лісовій та тундровій зонах у всій північній півкулі від Євразії до Північної Америки. Росте брусниця у хвойних і мішаних лісах, на галявинах. Світлолюбна рослина. В Україні поширена на Поліссі і в Карпатах, де росте на полонинах, доходячи місцями до гірських вершин. Часом утворює суцільні зарості на площі у кілька гектарів. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській, на півночі Київської і в Житомирській областях. Можна зустріти брусницю на півночі Сумської і Чернігівської областей, дуже рідко при старицях у Надроссі. Брусниця — невисокий кущик (10-28 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками. Пагони зеленувато-бурі, вкриті короткими гачкоподібними волосками. Листки чергові, оберненояйцеподібні або еліптичні — (0,5-3 см завдовжки і 0,2-1,5 см завширшки), шкірясті, тупі, цілокраї або нечітко зарубчасті із загнутими вниз краями, гладенькі або при основі трохи опушені; зверху темнозелені, блискучі, зісподу світліші, з темними залозками, тримаються на рослині протягом двох—трьох років. Квітки з двома приквітками зібрані у верхівкові 2-16 квіткові китиці на кінцях торішніх пагонів. Квітконіжки короткі, червонуваті, опушені. Чашечка чотиризубчаста, з короткими округлими червонуватими або зеленуватими зубцями. Віночок (5-6 мм завдовжки) дзвоникуватий, 4-5-зубчастий, біло-рожевий або рожевий. Тичинок 8 (10) з короткими, не виступаючими за межі віночка нитками. Маточка одна, зав'язь чотиригнізда. Плід — округла ягода (7-12 мм у діаметрі), спочатку зеленувато-6іла, стигла — яскраво-червона. Насіння численне, червонувато-буре, з сітчастою шкірочкою, у формі півмісяця. Цвіте у другій половині травня і в червні, ягоди достигають у серпні — вересні. Харчова, вітамінозна, медоносна, лікарська, декоративна рослина. Ягоди вживають свіжими і переробленими. З них готують варення, компоти, джем, начинку для цукерок, пастилу, сік, маринади, екстракти, напої. Квашена брусниця має приємний смак і може довго зберігатись. Її застосовують як гарнір до м'ясних і рибних страв, додають у салати. Високі харчові й смакові властивості ягід брусниці зумовлені наявністю в них цукрів (до 7%), органічних кислот: лимонної, яблучної, молочної, бурштинової, бензойної, саліцилової (загальний вміст 2,5%). Завдяки наявності бензойної кислоти ягоди брусниці тривалий час зберігаються свіжими. Крім того, ягоди містять пектинові й дубильні речовини (0,32%), глікозиди арбутин і вакцинін, провітамін А, вітамін С (7-23 мг%). Насіння брусниці містить 32% жирної, швидковисихаючої олії. У науковій медицині використовують листки брусниці — Folium Vitis idaea як сечогінний і дезинфікуючий засіб при нирковокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, циститах. Антисептична й протизапальна дія препаратів з листків брусниці подібна до дії листків мучниці звичайної і зумовлена наявністю в них глікозидів, арбутину, гіперозиду, дубильних речовин, елагової та хінної кислот. Свіжі листки брусниці при подрібненні виділяють леткі фітонциди. У народній медицині застосовують ягоди і всю рослину, зібрану в період цвітіння, при ревматизмі, застуді, кашлі, захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, при маткових кровотечах, туберкульозі легень, гіпертонії. Сік ягід вживають при запальних процесах і проносах. Як медоносна рослина поступається перед чорницею, але у холодні ве́сни, коли гинуть квіти чорниці, стає цінною для бджільництва. Дає підтримуючий взяток, медопродуктивність її до 50 кг з 1 га. Як декоративна рослина рекомендується для декорування кам'яних гірок у лісопарках.
Поширена у лісовій та тундровій зонах у всій північній півкулі від Євразії до Північної Америки. Росте брусниця у хвойних і мішаних лісах, на галявинах. Світлолюбна рослина. В Україні поширена на Поліссі і в Карпатах, де росте на полонинах, доходячи місцями до гірських вершин. Часом утворює суцільні зарості на площі у кілька гектарів. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській, на півночі Київської і в Житомирській областях. Можна зустріти брусницю на півночі Сумської і Чернігівської областей, дуже рідко при старицях у Надроссі. Брусниця — невисокий кущик (10-28 см заввишки) з довгим повзучим кореневищем. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками. Пагони зеленувато-бурі, вкриті короткими гачкоподібними волосками. Листки чергові, оберненояйцеподібні або еліптичні — (0,5-3 см завдовжки і 0,2-1,5 см завширшки), шкірясті, тупі, цілокраї або нечітко зарубчасті із загнутими вниз краями, гладенькі або при основі трохи опушені; зверху темнозелені, блискучі, зісподу світліші, з темними залозками, тримаються на рослині протягом двох—трьох років. Квітки з двома приквітками зібрані у верхівкові 2-16 квіткові китиці на кінцях торішніх пагонів. Квітконіжки короткі, червонуваті, опушені. Чашечка чотиризубчаста, з короткими округлими червонуватими або зеленуватими зубцями. Віночок (5-6 мм завдовжки) дзвоникуватий, 4-5-зубчастий, біло-рожевий або рожевий. Тичинок 8 (10) з короткими, не виступаючими за межі віночка нитками. Маточка одна, зав'язь чотиригнізда. Плід — округла ягода (7-12 мм у діаметрі), спочатку зеленувато-6іла, стигла — яскраво-червона. Насіння численне, червонувато-буре, з сітчастою шкірочкою, у формі півмісяця. Цвіте у другій половині травня і в червні, ягоди достигають у серпні — вересні. Харчова, вітамінозна, медоносна, лікарська, декоративна рослина. Ягоди вживають свіжими і переробленими. З них готують варення, компоти, джем, начинку для цукерок, пастилу, сік, маринади, екстракти, напої. Квашена брусниця має приємний смак і може довго зберігатись. Її застосовують як гарнір до м'ясних і рибних страв, додають у салати. Високі харчові й смакові властивості ягід брусниці зумовлені наявністю в них цукрів (до 7%), органічних кислот: лимонної, яблучної, молочної, бурштинової, бензойної, саліцилової (загальний вміст 2,5%). Завдяки наявності бензойної кислоти ягоди брусниці тривалий час зберігаються свіжими. Крім того, ягоди містять пектинові й дубильні речовини (0,32%), глікозиди арбутин і вакцинін, провітамін А, вітамін С (7-23 мг%). Насіння брусниці містить 32% жирної, швидковисихаючої олії. У науковій медицині використовують листки брусниці — Folium Vitis idaea як сечогінний і дезинфікуючий засіб при нирковокам'яній хворобі, ревматизмі, подагрі, циститах. Антисептична й протизапальна дія препаратів з листків брусниці подібна до дії листків мучниці звичайної і зумовлена наявністю в них глікозидів, арбутину, гіперозиду, дубильних речовин, елагової та хінної кислот. Свіжі листки брусниці при подрібненні виділяють леткі фітонциди. У народній медицині застосовують ягоди і всю рослину, зібрану в період цвітіння, при ревматизмі, застуді, кашлі, захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, при маткових кровотечах, туберкульозі легень, гіпертонії. Сік ягід вживають при запальних процесах і проносах. Як медоносна рослина поступається перед чорницею, але у холодні ве́сни, коли гинуть квіти чорниці, стає цінною для бджільництва. Дає підтримуючий взяток, медопродуктивність її до 50 кг з 1 га. Як декоративна рослина рекомендується для декорування кам'яних гірок у лісопарках.
Література
- Кузярін О.Т. Судинні рослини території торфовища "Білогорща” (м. Львів) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. - 2010. - Т.1(8), №1. - С.75-90.
View source
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Ericales
Ericaceae
