НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Leucojum vernum
L. - Білоцвіт весняний
Синонім
- Leucojum carpathicum (Sims) Sweet
- Erinosma verna (L.) Herb.
- Galanthus vernus (L.) All.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Неоцінені
RDBUkr: Неоцінені
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид; Отруйний вид
Примітки
Детально
Наукове значення: Середньоєвропейський вид на сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична та Середня Європа, Середземномор’ я (пн. Апеннінського п-ова). В Україні трапляється на Закарпатті, у Карпатах, Передкарпатті, Малому Поліссі, Пн. Поділлі та в Розточчі. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Зк, Чц. Чисельність та структура популяцій: Переважна більшість популяцій нормального типу з повночленним лівостороннім віковим спектром і чисельністю особин від 50 до 500 екз. на м2. Виділяються три групи варіантів вікових спектрів, які властиві для лісових, лучних і високогірних популяцій. Завдяки значній екологічній пластичності вид посідає стійке положення в широкому діапазоні еколого-ценотичних умов. Причини зміни чисельності: Руйнування оселищ, осушувальна меліорація, викопування рослин для продажу разом з цибулинами. Умови місцезростання: Поширений від рівнини до верхнього лісового поясу (від 100 до 1400 м н.р.м), на заболочених, щільних, щебенистих, з ознаками оглеювання ґрунтах. Має широку екологічну амплітуду: від відкритих лук (порядку Molinietalia) до широколистяних і хвойних лісів (кл. Salicetea purpureae, Alnetea glutinosae, QuercoFagetea, Vaccinio-Piceetea). Найпоширеніший у широколистяних лісах нижнього гірського поясу (Закарпаття) і заплавних вільхових, ясенево-вільхових і дубових лісах (Передкарпаття та рівнинні території). Гігромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10– 35 см заввишки з яйцеподібною цибулиною. Листки (3–5), лінійні, яскраво-зелені, шкірясті, блискучі. Два приквіткові листки зрослися в перетинчасте крило з двома кілями. Квітконіжки пониклі. Квіток на квітконосі 1–2 (рідко 3–4). Оцвітина широкодзвоникувата, шестичленна. Пелюстки білі з жовтою або зеленою плямою на верхівці. Плід — овальнотригранна коробочка. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні. Розмножується насінням і вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ, ПЗ «Ґорґани», НПП Карпатському, «Синевир», «Сколівські Бескиди», Яворівському, Ужанському, РЛП «Равське Розточчя», «Верхнє-Дністровські Бескиди», «Надсянський», низці пам’яток природи, заказників, заповідних урочищ. Необхідно контролювати стан популяцій в окол. великих міст. Заборонено руйнування місцезростань, проведення осушувальної меліорації, викопування рослин та торгівлю ними. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах і використовують в озелененні. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.
Наукове значення: Середньоєвропейський вид на сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Атлантична та Середня Європа, Середземномор’ я (пн. Апеннінського п-ова). В Україні трапляється на Закарпатті, у Карпатах, Передкарпатті, Малому Поліссі, Пн. Поділлі та в Розточчі. Адм. регіони: Лв, Ів, Тр, Зк, Чц. Чисельність та структура популяцій: Переважна більшість популяцій нормального типу з повночленним лівостороннім віковим спектром і чисельністю особин від 50 до 500 екз. на м2. Виділяються три групи варіантів вікових спектрів, які властиві для лісових, лучних і високогірних популяцій. Завдяки значній екологічній пластичності вид посідає стійке положення в широкому діапазоні еколого-ценотичних умов. Причини зміни чисельності: Руйнування оселищ, осушувальна меліорація, викопування рослин для продажу разом з цибулинами. Умови місцезростання: Поширений від рівнини до верхнього лісового поясу (від 100 до 1400 м н.р.м), на заболочених, щільних, щебенистих, з ознаками оглеювання ґрунтах. Має широку екологічну амплітуду: від відкритих лук (порядку Molinietalia) до широколистяних і хвойних лісів (кл. Salicetea purpureae, Alnetea glutinosae, QuercoFagetea, Vaccinio-Piceetea). Найпоширеніший у широколистяних лісах нижнього гірського поясу (Закарпаття) і заплавних вільхових, ясенево-вільхових і дубових лісах (Передкарпаття та рівнинні території). Гігромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10– 35 см заввишки з яйцеподібною цибулиною. Листки (3–5), лінійні, яскраво-зелені, шкірясті, блискучі. Два приквіткові листки зрослися в перетинчасте крило з двома кілями. Квітконіжки пониклі. Квіток на квітконосі 1–2 (рідко 3–4). Оцвітина широкодзвоникувата, шестичленна. Пелюстки білі з жовтою або зеленою плямою на верхівці. Плід — овальнотригранна коробочка. Цвіте у травні–липні, плодоносить у липні. Розмножується насінням і вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Карпатському БЗ, ПЗ «Ґорґани», НПП Карпатському, «Синевир», «Сколівські Бескиди», Яворівському, Ужанському, РЛП «Равське Розточчя», «Верхнє-Дністровські Бескиди», «Надсянський», низці пам’яток природи, заказників, заповідних урочищ. Необхідно контролювати стан популяцій в окол. великих міст. Заборонено руйнування місцезростань, проведення осушувальної меліорації, викопування рослин та торгівлю ними. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у багатьох ботанічних садах і використовують в озелененні. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.
Література
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asparagales
Amaryllidaceae
