НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Leucojum aestivum
L. - Білоцвіт літній
Синонім
- Leucojum aestivum subsp. pulchellum (Salisb.) Briq.
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі
RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид
Примітки
Детально
Вид на пн.-сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: диз'юнктивне - у помірних областях Європи, Кавказу, Середземномор'я. В Україні - Закарпатська низовина та долини річок у нижньому поясі, степова зона - дельти рр. Дніпра, Дунаю, передгір'я Кримських гір. Адм. регіони: Зк, Од, Хс, Кр. Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина. Цибулина яйцеподібна, 2-3 см у діаметрі; квітконос ребристий, злегка сплюснутий, 30-60 см заввишки; листків 4-7, широколінійних, блискучих, з сизим нальотом, 1-1,5 см завширшки, часто довших від квітконосу. Приквіткові листки 2, ланцетні; квітконіжки пониклі, квітки по 2-10 у зонтику. Оцвітина проста, шестичленна, широкодзвоникувата, листочки оцвітини 1,2-1,7 см завдовжки, білі з зеленою плямою на кінчику. Зав'язь нижня, коробочка діжко-чи грушоподібна або майже куляста, до 1,5 см в діаметрі; насінини круглі, чорні, гладкі. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням та вегетативно. Береги водойм, перезволожені екотопи, зайняті лучною, чагарниковою чи лісовою рослинністю. Рослини витривалі до незначного затінення і вимогливі до тепла, вологи та багатства ґрунту, можуть домінувати у трав'яному ярусі фітоценозів. Угруповання відносяться до кл.: Querco-Fagetea, Salicetea purpureas, Molinio- Arrhenatheretea, Phragmitetea. Гігромезофіт. Найбільші популяції займають площі у кілька гектарів і нараховують по кілька тис. ос. (по-вночленний віковий склад), найменші - на кількох десятках квадратних метрів мають кілька десятків особин. У Криму відоме лише одне місцезростання. У дельті Дунаю зустрічається зрідка. На Херсонщині зростає з нерівномірною щільністю у межах вузької смуги плавневих угруповань на 20-кілометровій ділянці берега лиману. У Закарпатській обл. відомо близько десяти місць зростання. Причини зміни чисельності. Погіршення умов зростання внаслідок осушення, випасання, викошування до фази визрівання насіння та пряме знищення особин при розорюванні ґрунту чи викопуванні рослин. Найбільш відчутно зменшується чисельність у найменш стабільних лучних екотопах. Охороняють в Дунайському БЗ, заказниках "Великодобронський" (Закарпатська обл.), "Шаби" (Херсонська обл.). Заборонено заготівлю, продаж, порушення умов місцезростань. Господарське та комерційне значення: декоративне, лікарське.
Вид на пн.-сх. межі ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: диз'юнктивне - у помірних областях Європи, Кавказу, Середземномор'я. В Україні - Закарпатська низовина та долини річок у нижньому поясі, степова зона - дельти рр. Дніпра, Дунаю, передгір'я Кримських гір. Адм. регіони: Зк, Од, Хс, Кр. Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина. Цибулина яйцеподібна, 2-3 см у діаметрі; квітконос ребристий, злегка сплюснутий, 30-60 см заввишки; листків 4-7, широколінійних, блискучих, з сизим нальотом, 1-1,5 см завширшки, часто довших від квітконосу. Приквіткові листки 2, ланцетні; квітконіжки пониклі, квітки по 2-10 у зонтику. Оцвітина проста, шестичленна, широкодзвоникувата, листочки оцвітини 1,2-1,7 см завдовжки, білі з зеленою плямою на кінчику. Зав'язь нижня, коробочка діжко-чи грушоподібна або майже куляста, до 1,5 см в діаметрі; насінини круглі, чорні, гладкі. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням та вегетативно. Береги водойм, перезволожені екотопи, зайняті лучною, чагарниковою чи лісовою рослинністю. Рослини витривалі до незначного затінення і вимогливі до тепла, вологи та багатства ґрунту, можуть домінувати у трав'яному ярусі фітоценозів. Угруповання відносяться до кл.: Querco-Fagetea, Salicetea purpureas, Molinio- Arrhenatheretea, Phragmitetea. Гігромезофіт. Найбільші популяції займають площі у кілька гектарів і нараховують по кілька тис. ос. (по-вночленний віковий склад), найменші - на кількох десятках квадратних метрів мають кілька десятків особин. У Криму відоме лише одне місцезростання. У дельті Дунаю зустрічається зрідка. На Херсонщині зростає з нерівномірною щільністю у межах вузької смуги плавневих угруповань на 20-кілометровій ділянці берега лиману. У Закарпатській обл. відомо близько десяти місць зростання. Причини зміни чисельності. Погіршення умов зростання внаслідок осушення, випасання, викошування до фази визрівання насіння та пряме знищення особин при розорюванні ґрунту чи викопуванні рослин. Найбільш відчутно зменшується чисельність у найменш стабільних лучних екотопах. Охороняють в Дунайському БЗ, заказниках "Великодобронський" (Закарпатська обл.), "Шаби" (Херсонська обл.). Заборонено заготівлю, продаж, порушення умов місцезростань. Господарське та комерційне значення: декоративне, лікарське.
Література
Веб ресурс
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asparagales
Amaryllidaceae
