НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Anodonta cygnea
(Linnaeus, 1758) - Беззубка звичайна
Синонім
- Mytilus cygneus Linnaeus, 1758
- Anodon lucasii Morelet, 1852
- Anodon paludosus Turton, 1822
- Anodon simplicidus Sowerby, 1867
- Anodonta acyrta Bourguignat, 1881
Народна назва
Беззубка лебедина
Беззубка лебедина
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі
RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид поширений у стоячих або слабко проточних прісних водоймах від Європи до Сибіру. Вид розповсюджений по всій території України, за винятком Криму (Стадниченко, 1984), хоча зустрічається порівняно рідко й був запропонований для занесення його до Червоної книги України по категорії 3 (як рідкісний вид) (Корнюшин, 2002) Не виключено, що наявні літературні дані щодо розповсюдження та чисельності A. cygnea є дещо перебільшеними, оскільки досить часто за нього приймають A.anatina. Це засвідчила, зокрема, ревізія фондових матеріалів ДПМ НАНУ (Гураль-Сверлова, Гураль, 2009). Не виробляють перлини як інші види двостулкових молюсків. Живиться шляхом фільтрації води. Разом з водою в мантійну порожнину через ввідний сифон надходять бактерії, водорості, найпростіші та дрібні залишки рослин і тварин. Більші часточки їжі не можуть потрапити в мантійну порожнину, оскільки їх не пропускають решітчасті зяброві пластинки, вкриті війчастим епітелієм. Течія води підносить їжу до рота беззубки, який оточений двома лопатями і розміщений у мантійній порожнині на передньому кінці тіла, біля основи ноги. З рота через короткий стравохід їжа надходить у шлунок, в який відкривається протока печінки, довгу середню кишку, що утворює кілька петель, і коротку пряму, або задню, кишку, яка відкривається у мантійну порожнину. Беззубки — роздільностатеві тварини. За зовнішнім виглядом самці не відрізняються від самок. Статеві залози парні, розміщені у верхній частині ноги. Самці викидають сперматозоони у воду. З водою сперматозоони проникають у мантійну порожнину самок, де запліднюють яйця. З них розвиваються личинки із зубчастими стулками. Через вивідний сифон личинки (глохідії) викидаються у воду і прикріплюються до тіла риби, де розвиваються впродовж 1-2 місяців. На цьому місці у риб виникає пухлина. Після дозрівання беззубка розриває шкіру риби і потрапляє на дно. Завдяки паразитичному способу життя на ранніх стадіях розвитку малорухливі беззубки можуть потрапляти в нові (часто дуже віддалені) місця життя.
Вид поширений у стоячих або слабко проточних прісних водоймах від Європи до Сибіру. Вид розповсюджений по всій території України, за винятком Криму (Стадниченко, 1984), хоча зустрічається порівняно рідко й був запропонований для занесення його до Червоної книги України по категорії 3 (як рідкісний вид) (Корнюшин, 2002) Не виключено, що наявні літературні дані щодо розповсюдження та чисельності A. cygnea є дещо перебільшеними, оскільки досить часто за нього приймають A.anatina. Це засвідчила, зокрема, ревізія фондових матеріалів ДПМ НАНУ (Гураль-Сверлова, Гураль, 2009). Не виробляють перлини як інші види двостулкових молюсків. Живиться шляхом фільтрації води. Разом з водою в мантійну порожнину через ввідний сифон надходять бактерії, водорості, найпростіші та дрібні залишки рослин і тварин. Більші часточки їжі не можуть потрапити в мантійну порожнину, оскільки їх не пропускають решітчасті зяброві пластинки, вкриті війчастим епітелієм. Течія води підносить їжу до рота беззубки, який оточений двома лопатями і розміщений у мантійній порожнині на передньому кінці тіла, біля основи ноги. З рота через короткий стравохід їжа надходить у шлунок, в який відкривається протока печінки, довгу середню кишку, що утворює кілька петель, і коротку пряму, або задню, кишку, яка відкривається у мантійну порожнину. Беззубки — роздільностатеві тварини. За зовнішнім виглядом самці не відрізняються від самок. Статеві залози парні, розміщені у верхній частині ноги. Самці викидають сперматозоони у воду. З водою сперматозоони проникають у мантійну порожнину самок, де запліднюють яйця. З них розвиваються личинки із зубчастими стулками. Через вивідний сифон личинки (глохідії) викидаються у воду і прикріплюються до тіла риби, де розвиваються впродовж 1-2 місяців. На цьому місці у риб виникає пухлина. Після дозрівання беззубка розриває шкіру риби і потрапляє на дно. Завдяки паразитичному способу життя на ранніх стадіях розвитку малорухливі беззубки можуть потрапляти в нові (часто дуже віддалені) місця життя.
Література
- Гураль Р.І., Гураль-Сверлова Н.В. Каталог прісноводних молюсків України [Електронний ресурс]. – 2018. – 317с.
View source - Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Mollusca
Mollusca_unranked_taxon
Bivalvia
Unionoida
Unionidae
