НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Festuca porcii
Hack. - Костриця Порціуса
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі; Endemic
RDBUkr: Вразливі; Endemic
Цінність виду
Кормові культури
Кормові культури
Примітки
Детально
Ендемік пд.-сх. Карпат. Сх. та Пд. Карпати. В Україні росте у Чорно-горі та Чивчино-Гринявських горах. Адм. регіони: Ів, Зк, Чц. За сприятливих умов формує багаточислен-ні за кількістю особин популяції, в яких рослини мають досить великі дернини (Чорно-гора - ур. Цибульник; Чивчино-Гриняви - ур. Глистовате). На кам'янистих схилах практично не утворює дернин і трапляється поодинокими особинами, що складаються з одного генеративного та декількох вегетативних пагонів (г. Петросул, г. Чивчин). Причини зміни чисельності: надмірний випас, зміни гідрологічного режиму внаслідок вирубування лісів. Високогірний вид, трапляється на верхній межі лісового та у субальпійському поясі на висоті 1300-1600 м н.р.м. Росте на болотах і заболочених луках у смузі криволісся. Значно рідше трапляється на кам'янистих схилах і розсипищах за умов достатнього зволоження. У Чивчино-Гринявських горах утворює ендемічні болотні угруповання з Carex paniculata - асоціація Cariceto-Festucetum porcii (кл. Magnocaricetea), також трапляється у складі угруповань союзу Molinion. Психрофіт, гігрофіт. Гемікриптофіт. Багаторічний кореневищний нещільнодернинний злак 50-90 см заввишки. Листки генеративних пагонів плоскі, 2-4 мм завширшки, з війчасто опушеним язичком, вегетативні пагони напівзгорнені, 1-1,5 мм у діаметрі. Волоть розлога, близько 15 см; колоски 8-10 мм завдовжки, 4-7-квіт-кові; нижня квіткова луска 4-6 мм завдовжки, гола, ость до 2 мм. Цвіте у липні-серпні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням і вегетативно. Охороняється в Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Доцільним є моніторинг популяцій. Заборонено порушення місць зростання, організацію надмірного випасу та зміну гідрологічного режиму. Господарське та комерційне значення: кормове, протиерозійне.
Ендемік пд.-сх. Карпат. Сх. та Пд. Карпати. В Україні росте у Чорно-горі та Чивчино-Гринявських горах. Адм. регіони: Ів, Зк, Чц. За сприятливих умов формує багаточислен-ні за кількістю особин популяції, в яких рослини мають досить великі дернини (Чорно-гора - ур. Цибульник; Чивчино-Гриняви - ур. Глистовате). На кам'янистих схилах практично не утворює дернин і трапляється поодинокими особинами, що складаються з одного генеративного та декількох вегетативних пагонів (г. Петросул, г. Чивчин). Причини зміни чисельності: надмірний випас, зміни гідрологічного режиму внаслідок вирубування лісів. Високогірний вид, трапляється на верхній межі лісового та у субальпійському поясі на висоті 1300-1600 м н.р.м. Росте на болотах і заболочених луках у смузі криволісся. Значно рідше трапляється на кам'янистих схилах і розсипищах за умов достатнього зволоження. У Чивчино-Гринявських горах утворює ендемічні болотні угруповання з Carex paniculata - асоціація Cariceto-Festucetum porcii (кл. Magnocaricetea), також трапляється у складі угруповань союзу Molinion. Психрофіт, гігрофіт. Гемікриптофіт. Багаторічний кореневищний нещільнодернинний злак 50-90 см заввишки. Листки генеративних пагонів плоскі, 2-4 мм завширшки, з війчасто опушеним язичком, вегетативні пагони напівзгорнені, 1-1,5 мм у діаметрі. Волоть розлога, близько 15 см; колоски 8-10 мм завдовжки, 4-7-квіт-кові; нижня квіткова луска 4-6 мм завдовжки, гола, ость до 2 мм. Цвіте у липні-серпні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням і вегетативно. Охороняється в Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Доцільним є моніторинг популяцій. Заборонено порушення місць зростання, організацію надмірного випасу та зміну гідрологічного режиму. Господарське та комерційне значення: кормове, протиерозійне.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Poales
Poaceae
