НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Anacamptis morio
(L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase - Плодоріжка салепова
Синонім
- Orchis morio Ucria
- Orchis moria Retz.
- Herorchis morio (L.) D.Tyteca & E.Klein
- Orchis crenulata Gilib.
Народна назва
Зозулинець салеповий
Зозулинець салеповий
Зображення
Природоохоронний статус
CITES (II); RDBUkr: Вразливі
CITES (II); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Лікарська рослина; Декоративний вид
Лікарська рослина; Декоративний вид
Примітки
Детально
Рідкісний вид на східній межі ареалу, із складним циклом розвитку. Ареал виду та його поширення в Україні: Закарпаття, Карпати (Ґорґани, Вулканічний хребет, Чивчини, Чорногора), Прикарпаття, Розточчя, Опілля, Поділля, пд. Полісся, Лісостеп, Крим, по долинах річок — у Степовій зоні. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Дн, Пл, Хр, Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції здебільшого численні, але з поодиноких, переважно генеративних особин. Численну популяцію відмічено в окол. м. Житомир (лісовий сінокіс, біля 1 га, зростає близько 200 особин). В Криму — тенденція до скорочення. Причини зміни чисельності: Раннє сінокосіння, випас, меліорація, викопування, зривання квітучих рослин, руйнування біотопів. Умови місцезростання: В Карпатах — на рівнині і в нижній гірській смузі в поясі передгірських та гірських лісів; на узліссях і галявинах у дубово-грабових та дубово-в’язово-грабових лісах, на лучностепових схилах в угрупованнях кл. FestucoBrometea, Scheichzerio-Сaricetea nigrae, Moliniо-Arrhenatheretea, Nardo-Callunetea. На рівнині — на торф’янистих луках та узліссях. В Криму — луговини, лісові галявини і чаїри, щебенисті осипи (угруповання кл. MoliniоArrhenatheretea, рідше Trifolio-Geranietea та кл. Festuco-Brometea). Мезофіт, геліофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–35 см заввишки. Бульби кулясті. Листки (4–7) скупчені при основі стебла, ланцетні, сизо-зелені, відігнуті, тупі; вище — дрібніші, загострені. Суцвіття коротке, овальне або циліндричне, не густе. Квітки фіолетово-пурпурові зі слабким запахом. Губа розділена на три рівні лопаті, ширші за довжину, середня — тупо обрізана. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням, іноді вегетативно (дочірніми коренебульбами). Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Чорноморському та Карпатському БЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому», «Подільські Товтри» та «Сколівські Бескиди» НПП. Заборонено збирання, порушення екотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, інтродукується в Криму. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.
Рідкісний вид на східній межі ареалу, із складним циклом розвитку. Ареал виду та його поширення в Україні: Закарпаття, Карпати (Ґорґани, Вулканічний хребет, Чивчини, Чорногора), Прикарпаття, Розточчя, Опілля, Поділля, пд. Полісся, Лісостеп, Крим, по долинах річок — у Степовій зоні. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Дн, Пл, Хр, Од, Хс, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції здебільшого численні, але з поодиноких, переважно генеративних особин. Численну популяцію відмічено в окол. м. Житомир (лісовий сінокіс, біля 1 га, зростає близько 200 особин). В Криму — тенденція до скорочення. Причини зміни чисельності: Раннє сінокосіння, випас, меліорація, викопування, зривання квітучих рослин, руйнування біотопів. Умови місцезростання: В Карпатах — на рівнині і в нижній гірській смузі в поясі передгірських та гірських лісів; на узліссях і галявинах у дубово-грабових та дубово-в’язово-грабових лісах, на лучностепових схилах в угрупованнях кл. FestucoBrometea, Scheichzerio-Сaricetea nigrae, Moliniо-Arrhenatheretea, Nardo-Callunetea. На рівнині — на торф’янистих луках та узліссях. В Криму — луговини, лісові галявини і чаїри, щебенисті осипи (угруповання кл. MoliniоArrhenatheretea, рідше Trifolio-Geranietea та кл. Festuco-Brometea). Мезофіт, геліофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–35 см заввишки. Бульби кулясті. Листки (4–7) скупчені при основі стебла, ланцетні, сизо-зелені, відігнуті, тупі; вище — дрібніші, загострені. Суцвіття коротке, овальне або циліндричне, не густе. Квітки фіолетово-пурпурові зі слабким запахом. Губа розділена на три рівні лопаті, ширші за довжину, середня — тупо обрізана. Цвіте у травні–липні, плодоносить у червні–липні. Розмножується насінням, іноді вегетативно (дочірніми коренебульбами). Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють у Чорноморському та Карпатському БЗ, Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому, Дніпровсько-Орільському ПЗ, «Вижницькому», «Подільські Товтри» та «Сколівські Бескиди» НПП. Заборонено збирання, порушення екотопів. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України, інтродукується в Криму. Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське.
Література
- Волуца О.Д., Чорней І.І. Родина зозулинцеві у флорі північної Бесарабії // Заповідна справа в Україні. - 2009. - т.15, вип.2. - С.26-31.
View source - Кагало О.О., Загульський М.М., Зеленчук А.Т., Сичак Н.М. Судинні рослини державного заказника «Лиса гора та гора Сипуха» в Золочівському районі Львівської області // Наукові основи збереження біотичної різноманітності / Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України. – Львів: Ліга-Прес, 2006. – Вип. 6. – С.66-81.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Asparagales
Orchidaceae
