НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Cymbaria borysthenica
Schltdl. - Повстянка дніпровська
Синонім
- Cymbochasma borysthenicum (Schltdl.) Klokov & Zoz
Народна назва
Цимбохазма дніпровська
Цимбохазма дніпровська
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні; Endemic
RDBUkr: Рідкісні; Endemic
Цінність виду
Декоративний вид
Декоративний вид
Примітки
Детально
Наукове значення: Ендемік, що належить до монотипного роду. Ареал виду та його поширення в Україні: Причорномор’я, Приазов’я, басейн р. Дон. В Україні — між рр. Тилігул і Пд. Буг та Молочною. Адм. регіони: Кд, Дн, Дц, Мк, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, переважно з компактнодифузною або контагіозною структурою. Щільність популяцій до кількох десятків парціальних кущів на 1 м2. Віковий спектр неповночленний, відсутні особини насіннєвого походження. Самопідтримання популяцій відбувається завдяки вегетативному розмноженню. Життєвість більшості популяцій середнього і високого рівня. Причини зміни чисельності: Біологічне старіння виду, послаблена здатність утворювати насіння. Знищення та порушення степових ділянок внаслідок розорювання, насадження лісу, надмірного випасання тощо. Умови місцезростання: Кам’янисті, переважно вапнякові, та лесові відслонення, кам’янисто-щебенисті ґрунти та осипища, степові схили зі змитими ґрунтами. Трапляється у складі степових, петрофітностепових і петрофітних фітоценозів, часом утворює монодомінантні плями. Зростає в угрупованнях кл. Festuco-Brometea. Ксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик 4–12 см заввишки. Корінь стрижневий, здерев’янілий, з довгими горизонтальними бічними коренями. Стебла численні, здерев’янілі, прямостоячі або відхилені, густо улиснені, як і листки сірувато-повстисті. Листки лінійно-ланцетні, загострені, спрямовані косо вгору. Квітки (2–4) розміщені біля основи стебла. Віночок 25–35 мм завдовжки, жовтий, зовні білувато-опушений. Плід коробочка. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується вегетативним способом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включений до Європейського червоного списку. Охороняють у ряді заповідних об’єктів Миколаївської, Херсонської, Запорізької обл. Необхідно взяти на облік усі місцезнаходження виду, здійснювати моніторинг популяцій, розширити мережу заповідних територій, ширше вирощувати в ботанічних садах. Заборонено збирання, гербаризацію, руйнування місць зростання, залісненння, надмірне випасання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Криворізькому ботанічному саду НАН України та ботсаду Херсонського державного університету. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.
Наукове значення: Ендемік, що належить до монотипного роду. Ареал виду та його поширення в Україні: Причорномор’я, Приазов’я, басейн р. Дон. В Україні — між рр. Тилігул і Пд. Буг та Молочною. Адм. регіони: Кд, Дн, Дц, Мк, Хс, Зп, Кр. Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, переважно з компактнодифузною або контагіозною структурою. Щільність популяцій до кількох десятків парціальних кущів на 1 м2. Віковий спектр неповночленний, відсутні особини насіннєвого походження. Самопідтримання популяцій відбувається завдяки вегетативному розмноженню. Життєвість більшості популяцій середнього і високого рівня. Причини зміни чисельності: Біологічне старіння виду, послаблена здатність утворювати насіння. Знищення та порушення степових ділянок внаслідок розорювання, насадження лісу, надмірного випасання тощо. Умови місцезростання: Кам’янисті, переважно вапнякові, та лесові відслонення, кам’янисто-щебенисті ґрунти та осипища, степові схили зі змитими ґрунтами. Трапляється у складі степових, петрофітностепових і петрофітних фітоценозів, часом утворює монодомінантні плями. Зростає в угрупованнях кл. Festuco-Brometea. Ксерофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Напівкущик 4–12 см заввишки. Корінь стрижневий, здерев’янілий, з довгими горизонтальними бічними коренями. Стебла численні, здерев’янілі, прямостоячі або відхилені, густо улиснені, як і листки сірувато-повстисті. Листки лінійно-ланцетні, загострені, спрямовані косо вгору. Квітки (2–4) розміщені біля основи стебла. Віночок 25–35 мм завдовжки, жовтий, зовні білувато-опушений. Плід коробочка. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується вегетативним способом. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включений до Європейського червоного списку. Охороняють у ряді заповідних об’єктів Миколаївської, Херсонської, Запорізької обл. Необхідно взяти на облік усі місцезнаходження виду, здійснювати моніторинг популяцій, розширити мережу заповідних територій, ширше вирощувати в ботанічних садах. Заборонено збирання, гербаризацію, руйнування місць зростання, залісненння, надмірне випасання. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Криворізькому ботанічному саду НАН України та ботсаду Херсонського державного університету. Господарське та комерційне значення: Декоративне, протиерозійне.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Lamiales
Orobanchaceae
