НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Daphne cneorum
L. - Вовче лико пахуче
Синонім
- Daphne julia Kos.-Pol.
- Daphne odorata Lam.
- Daphne prostrata Salisb.
- Daphne verlotii Gren. & Godr.
- Laureola cneorum (L.) G.Samp.
- Thymelaea cneorum (L.) Scop.
- Thymelaea odorata (Lam.) Bub.
Народна назва
Вовчі ягоди пахучі, Боровик
Вовчі ягоди пахучі, Боровик
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі
RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Рідкісний диз’юнктивно поширений вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Центральноєвропейський вид, поширений диз’юнктивно з зх. на сх. від Піренеїв до Дніпра (східніше заміщується D. juliа), з пн. на пд. від Ср. Європи до Балкан. Приурочений головним чином до гірських територій та передгір’їв з іррадіацією на рівнину. В Україні формує два локалітети: Зх. Поділля, Розточчя, Волинь, та Придніпров’я. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Хм, Чк. Чисельність та структура популяцій: Популяції до кількох десятків га, але їх кількість невелика. Вид зростає у вигляді окремих досить густих куртин, діаметром кілька десятків метрів, які в міру розвитку популяції формують кільце і диференціюються на окремі дрібні локалітети. Щільність популяції буває густою (до 20% покриття), в основному переважають генеративні особини. Причини зміни чисельності: як декоративна і запашна рослина інтенсивно зривається на букети, потерпає як в результаті суцільних рубок лісів, так і при формуванні густого намету листяних лісів, надмірної рекреації, випасу, пожеж. Умови місцезростання: Хоча вид має широку екологічну амплітуду, проте трапляється рідко. У зх. локалітеті зростає в освітлених, термофільних, сухуватих дубовососнових лісах (асоціація Peucedano-Pinetum), на дерново-підзолистих збагачених карбонатами ґрунтах. На Зх. Поділлі (Лиса Гора) росте в екстразональних лучних степах (союз CirsioBrachypodion pinnati), на дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах). У Придніпров’ї трапляється на сухуватих піщаних борових терасах, покритих світлими дубово-сосновими лісами (порядок Pulsatillo-Pinetalia sylvestris). Часто має високе проективне покриття. Ксеромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Кущик до 30 см заввишки, стебло лежаче, висхідне, часто укорінюється, кора сіро-коричнева. Листки зимовозелені, шкірясті, чергові, лопатчасті або довгастооберненояйцеподібні, дрібні, 8–16 мм завдовжки. Квітки рожеві, ароматні, по 6–20 зібрані в пучки на кінці стебла. Плід кістянка. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Черемському ПЗ, загальнодержавних заказниках «Русько-Полянський» (Черкаська обл.), «Лиса Гора» (Львівська обл.), «Лісники» (м. Київ), та в заказниках місцевого значення. Заборонено збирання и продаж рослин, порушення умов місцезростання (суцільні рубки лісів, випасання, підпали).
Рідкісний диз’юнктивно поширений вид. Ареал виду та його поширення в Україні: Центральноєвропейський вид, поширений диз’юнктивно з зх. на сх. від Піренеїв до Дніпра (східніше заміщується D. juliа), з пн. на пд. від Ср. Європи до Балкан. Приурочений головним чином до гірських територій та передгір’їв з іррадіацією на рівнину. В Україні формує два локалітети: Зх. Поділля, Розточчя, Волинь, та Придніпров’я. Адм. регіони: Вл, Рв, Кв, Лв, Хм, Чк. Чисельність та структура популяцій: Популяції до кількох десятків га, але їх кількість невелика. Вид зростає у вигляді окремих досить густих куртин, діаметром кілька десятків метрів, які в міру розвитку популяції формують кільце і диференціюються на окремі дрібні локалітети. Щільність популяції буває густою (до 20% покриття), в основному переважають генеративні особини. Причини зміни чисельності: як декоративна і запашна рослина інтенсивно зривається на букети, потерпає як в результаті суцільних рубок лісів, так і при формуванні густого намету листяних лісів, надмірної рекреації, випасу, пожеж. Умови місцезростання: Хоча вид має широку екологічну амплітуду, проте трапляється рідко. У зх. локалітеті зростає в освітлених, термофільних, сухуватих дубовососнових лісах (асоціація Peucedano-Pinetum), на дерново-підзолистих збагачених карбонатами ґрунтах. На Зх. Поділлі (Лиса Гора) росте в екстразональних лучних степах (союз CirsioBrachypodion pinnati), на дерново-карбонатних ґрунтах (рендзинах). У Придніпров’ї трапляється на сухуватих піщаних борових терасах, покритих світлими дубово-сосновими лісами (порядок Pulsatillo-Pinetalia sylvestris). Часто має високе проективне покриття. Ксеромезофіт. Загальна біоморфологічна характеристика: Хамефіт. Кущик до 30 см заввишки, стебло лежаче, висхідне, часто укорінюється, кора сіро-коричнева. Листки зимовозелені, шкірясті, чергові, лопатчасті або довгастооберненояйцеподібні, дрібні, 8–16 мм завдовжки. Квітки рожеві, ароматні, по 6–20 зібрані в пучки на кінці стебла. Плід кістянка. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується насінням та вегетативно. Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в Черемському ПЗ, загальнодержавних заказниках «Русько-Полянський» (Черкаська обл.), «Лиса Гора» (Львівська обл.), «Лісники» (м. Київ), та в заказниках місцевого значення. Заборонено збирання и продаж рослин, порушення умов місцезростання (суцільні рубки лісів, випасання, підпали).
Література
- Кагало О.О., Загульський М.М., Зеленчук А.Т., Сичак Н.М. Судинні рослини державного заказника «Лиса гора та гора Сипуха» в Золочівському районі Львівської області // Наукові основи збереження біотичної різноманітності / Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України. – Львів: Ліга-Прес, 2006. – Вип. 6. – С.66-81.
- Морошан О.Р. Знахідки видів грибів та рослин, занесених до Червоної книги України, на території західних областей України // Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6). – Т. 1 (Серія: «Conservation Biology in Ukraine»; вип. 11). – Київ - Чернівці: Друк Арт, 2019. – C.293-295.
View source - Червона книга України. Рослинний світ / М-во охорони навколиш. природ. середовища України, Нац. акад. наук України; за ред. Я. П. Дідуха. – Київ: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 c.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Euphyllophytina
Magnoliopsida
Malvales
Thymelaeaceae
