Синонім
- Staphylea pinnatifida Gueldenst.
- Staphylodendron pinnatum (L.) Crantz
Народна назва
Клокичка пірчаста
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Примітки
Детально
Реліктовий вид з диз’юнктивним ареалом єдиний представник родини у природній флорі України.
Ареал виду та його поширення в Україні: Складається з двох ексклавів: європейського та кавказько-малоазійського. Останній охоплює Малу Азію, пн. сх. Сирії, Пн. Іран, Кавказ. Європейська частина ареалу від Італії, сходу Франції, до заходу України. В Україні поширений на Закарпатті, у Розточчі, на Волино-Подільській та Придніпровській височинах. Основна частина місцезнаходжень зосереджена на Поділлі (Гологоро-Кременецький кряж, долина Дністра та його приток, Покуття, басейн р. Пд. Буг). Адм. регіони: Рв, Лв, Ів, Тр, Зк, Чц, Хм, Вн, Чк, Од.
Чисельність та структура популяцій: Формує стабільні повночленні популяції з переважанням вегетативних особин. У місцях, де ведеться інтенсивне лісове господарство, стан популяцій стає критичним.
Причини зміни чисельності: Суцільні вирубування лісів, екологічно необґрунтовані рубки догляду.
Умови місцезростання: Вид уникає зімкнених лісових угруповань і росте по окраїнах лісових масивів, лісових галявин, уздовж стежок, в екотонах між лісовими та степовими або лучними угрупованнями. Здебільшого у складі угруповань кл. Querco-Fagetea. В умовах пн.-зх. Поділля також в угрупованнях кл. Rhamno-Prunetea. Мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Кущ або невелике дерево до 5–7 м заввишки. Листки непарно-перисті, складаються з 5–7 довгасто-яйцеподібно-ланцетних листочків. Суцвіття — поникла волоть. Оцвітина подвійна. Чашолистики зовні рожевуваті, пелюстки білі. Довжина пелюсток і чашолистиків однакова. Плоди повислі здуті коробочки, 2–3-гніздні. Насінини 10–12 мм діаметром. Цвіте в травні–липні, плодоносить в липні–серпні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон», у заказниках «Білявський» (Вінницька обл.), «Юлівська гора» (Закарпаття), «Лиса гора та гора Сипуха», пам’ятках природи «Жулицька гора», «Свята гора» (Львівська обл.). Необхідна організація заказників поблизу сх. межі ареалу. Заборонено проведення суцільних рубок лісів в місцях зростання виду.
Література
- Кагало О.О., Загульський М.М., Зеленчук А.Т., Сичак Н.М. Судинні рослини державного заказника «Лиса гора та гора Сипуха» в Золочівському районі Львівської області // Наукові основи збереження біотичної різноманітності / Тематичний збірник Інституту екології Карпат НАН України. – Львів: Ліга-Прес, 2006. – Вип. 6. – С.66-81.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
Експерти
- Олександр КУЗЯРІН к.б.н., e-mail: kuzyarin@gmail.com