НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Sutorius luridiformis (W.F. Chiu) G. Wu & Zhu L. Yang, 2016 - Боровик зернистоногий

Синонім
  • Boletus brunneissimus W.F. Chiu, 1948
  • Neoboletus brunneissimus (W.F. Chiu) Gelardi, Simonini & Vizzini, 2014
  • Neoboletus luridiformis (Rostk.) Gelardi, Simonini & Vizzini, 2014
  • Sutorius brunneissimus (W.F. Chiu) G. Wu & Zhu L. Yang, 2016
Народна назва
Дубовик крапчастий, Синяк зернистоногий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Трапляється по всьому Лісостепу, в Карпатах, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу. Росте з червня до кінця вересня в листяних, хвойних та змішаних лісах, з дубами, буками, соснами, ялинами, поодинці та невеликими групами. Шапка діаметром 5–(15) 20 см, м’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, подушковидно-розпростерта, плоско-розпростерта. Поверхня шапки гладка, суха, матова, спочатку, волокнисто-повстиста, замшева, пізніше гладка, бурувато-коричнева, темно-коричнева, каштаново-коричнева, червоно-бура, коричнево-чорна, світліша біля країв, в місцях дотику темніє. Гіменофор трубчастий, прирослий. Пори спочатку жовті, жовто-оливкові, пізніше оранжево-червоні, пурпурово-червоні, в місцях дотику синіють.) Споровий порошок оливковий. Спори 10-15(18) * 4-5(7) мкм. Ніжка висотою 5–15 см, діаметром 2–4 (6) см, спочатку бульбовидна, пізніше бочковидна, потовщена біля основи, суцільна, щільна, жовто-червона, з темно-червоними дрібними лусочками, крапинками, в місцях дотику синіє. М’якоть щільна, м’ясиста, яскраво-жовтого кольору, біля основи ніжки червонувата, на зрізі спочатку швидко синіє, потім через кілька хвилин сіріє, з приємним смаком та запахом. Умовно їстівний гриб 2 категорії. Використовується після дворазового 25-ти хвилинного відварювання (відвар злити), вареним, смаженим. В сирому вигляді слабо отруйний. При споживанні з алкоголем може спричинити харчове отруєння, що супроводжується шлунково-кишковими розладами. Вживання гриба також може призвести до отруєння, у разі вживання його через добу після прийому алкоголю, або у разі прийому алкоголю через добу після споживання гриба.
Література
  • Висоцька О.П., Придюк М.П., Гелюта В.П. Макроміцети Рівненського природного заповідника та його околиць // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Рівненського природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року). - Рівне: ВАТ “Рівненська друкарня”, 2009. - С.132-143.
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Boletales
Boletaceae