НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Bjerkandera adusta
(Willd.) P. Karst. - Б’єркандера обвуглена
Синонім
- Boletus adustus Willd., 1787
- Polyporus adustus (Willd.) Fr., 1821
- Boletus fuscoporus J.J. Planer, 1788
- Boletus crispus Pers., 1799
- Boletus concentricus Schumach., 1803
- Boletus isabellinus Schwein., 1822
- Polyporus murinus Rostk., 1838
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Польща: Błoński, 1896; Chełchowski, 1898; Sałata, 1972, 1988; Chmiel et al., 1994; Flisińska & Sałata, 1997; Flisińska, 2004. Україна: Wróblewski, 1922; Базюк-Дубей, 2010. Трапляється на Правобережному Поліссі, в Західному, Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах. Росте на повалених та сухостійних, іноді на живих пошкоджених стовбурах, на опалих гілках, на пеньках дерев листяних, дуже рідко хвойних порід. Спричиняє середньої інтенсивності білу гниль деревини. Плодові тіла однорічні, мають вигляд сидячих бічних шапок, рідко розпростерто-відігнуті. Шапки довжиною 1–4 см, шириною 2–7 см, товщиною 0,1–0,6 см, напівокруглі або нирковидні, іноді майже розпростерті, рідко поодинокі, частіше розташовані черепичастими групами, м’ясисто-шкірясті, гнучкі, при висиханні тверді, крихкі. Поверхня шапок пухнаста або коротко-щетинисто-повстиста, волокниста, з віком шорстка або майже гола, зморшкувата, невиразно зональна, білувата, сірувата, білувато-жовтувато-сірувата, бура, темно-бура. Край стерильний, тонкий, гострий, злегка хвилястий, спочатку білий або блідо-жовтуватий, пізніше темніє, трохи чорніє. Гіменофор трубчастий. Трубочки дуже короткі, довжиною 0,3–1,5 (2,5) мм, спочатку білуваті, пізніше димчасто-сірі, попелясто-сірі, з віком майже чорні. Пори дрібні, діаметром 0,1–0,2 мм, округлі або кутасті, з цільними краями, щільністю 4–7 на 1 мм. Споровий порошок солом’яно-жовтий. Спори 4-6 * 2-3 мкм, еліпсовидної форми, увігнуті або приплюснуті з одного боку безбарвні. Тканина м’ясисто-шкіряста, при висиханні коркувата, слабо волокниста, ламка, спочатку білувата, пізніше сірувата, сіра, часто з тонкою темною лінією що відмежовує тканину від трубчастого шару. Неїстівний гриб.
Польща: Błoński, 1896; Chełchowski, 1898; Sałata, 1972, 1988; Chmiel et al., 1994; Flisińska & Sałata, 1997; Flisińska, 2004. Україна: Wróblewski, 1922; Базюк-Дубей, 2010. Трапляється на Правобережному Поліссі, в Західному, Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах. Росте на повалених та сухостійних, іноді на живих пошкоджених стовбурах, на опалих гілках, на пеньках дерев листяних, дуже рідко хвойних порід. Спричиняє середньої інтенсивності білу гниль деревини. Плодові тіла однорічні, мають вигляд сидячих бічних шапок, рідко розпростерто-відігнуті. Шапки довжиною 1–4 см, шириною 2–7 см, товщиною 0,1–0,6 см, напівокруглі або нирковидні, іноді майже розпростерті, рідко поодинокі, частіше розташовані черепичастими групами, м’ясисто-шкірясті, гнучкі, при висиханні тверді, крихкі. Поверхня шапок пухнаста або коротко-щетинисто-повстиста, волокниста, з віком шорстка або майже гола, зморшкувата, невиразно зональна, білувата, сірувата, білувато-жовтувато-сірувата, бура, темно-бура. Край стерильний, тонкий, гострий, злегка хвилястий, спочатку білий або блідо-жовтуватий, пізніше темніє, трохи чорніє. Гіменофор трубчастий. Трубочки дуже короткі, довжиною 0,3–1,5 (2,5) мм, спочатку білуваті, пізніше димчасто-сірі, попелясто-сірі, з віком майже чорні. Пори дрібні, діаметром 0,1–0,2 мм, округлі або кутасті, з цільними краями, щільністю 4–7 на 1 мм. Споровий порошок солом’яно-жовтий. Спори 4-6 * 2-3 мкм, еліпсовидної форми, увігнуті або приплюснуті з одного боку безбарвні. Тканина м’ясисто-шкіряста, при висиханні коркувата, слабо волокниста, ламка, спочатку білувата, пізніше сірувата, сіра, часто з тонкою темною лінією що відмежовує тканину від трубчастого шару. Неїстівний гриб.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Polyporales
Meruliaceae
