НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Calocera viscosa
(Pers.) Fr. - Калоцера клейка
Синонім
- Clavaria viscosa Pers., 1794
- Merisma viscosum (Pers.) Spreng., 1827
- Calocera flammea Wallr., 1833
Народна назва
Калоцера слизиста
Калоцера слизиста
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Поширений в Північній Америці, Європі, Азії і в Новій Зеландії. В Середній Європі дуже численний. Польща: Błoński, 1896; Chełchowski, 1898; Sałata, 1969, 1972, 1988; Chmiel et al., 1994; Flisińska, 2004. Україна: Wróblewski, 1922. Трапляється на Правобережному та Лівобережному Поліссі, в Карпатах. Росте з липня до кінця осені, в хвойних та змішаних лісах, на гниючих повалених стовбурах та на пеньках дерев переважно хвойних порід, на деревині зануреній в ґрунт, поодинці та групами. Плодові тіла висотою 2 – 6 см, циліндричні, видовжені, розгалужені від середини або прості, гострі на кінцях, з циліндричною або сплюснутою основою, що глибоко занурена в субстрат (гниючу деревину) білуватим опушеним корінцем довжиною 9 – 16 см, зрослі в пучки, темно-жовті або оранжеві, клейкуваті. Гіменіальний шар розташований на поверхні плодового тіла, за вийнятком основи. Споровий порошок білуватий. Спори 10-12 * 4-5 мкм, циліндричної форми, зігнуті, спочатку одноклітинні, пізніше з поперечною перегородкою. М’якоть щільна, туга, хрящувата, без вираженого запаху. Неїстівний гриб.
Поширений в Північній Америці, Європі, Азії і в Новій Зеландії. В Середній Європі дуже численний. Польща: Błoński, 1896; Chełchowski, 1898; Sałata, 1969, 1972, 1988; Chmiel et al., 1994; Flisińska, 2004. Україна: Wróblewski, 1922. Трапляється на Правобережному та Лівобережному Поліссі, в Карпатах. Росте з липня до кінця осені, в хвойних та змішаних лісах, на гниючих повалених стовбурах та на пеньках дерев переважно хвойних порід, на деревині зануреній в ґрунт, поодинці та групами. Плодові тіла висотою 2 – 6 см, циліндричні, видовжені, розгалужені від середини або прості, гострі на кінцях, з циліндричною або сплюснутою основою, що глибоко занурена в субстрат (гниючу деревину) білуватим опушеним корінцем довжиною 9 – 16 см, зрослі в пучки, темно-жовті або оранжеві, клейкуваті. Гіменіальний шар розташований на поверхні плодового тіла, за вийнятком основи. Споровий порошок білуватий. Спори 10-12 * 4-5 мкм, циліндричної форми, зігнуті, спочатку одноклітинні, пізніше з поперечною перегородкою. М’якоть щільна, туга, хрящувата, без вираженого запаху. Неїстівний гриб.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Basidiomycota_unranked_taxon
Dacrymycetes
Dacrymycetales
Dacrymycetaceae
