НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Chalciporus piperatus
(Bull.) Bataille - Перцевий гриб
Синонім
- Boletus piperatus Bull., 1790
- Suillus piperatus (Bull.) Poir., 1806
- Leccinum piperatum (Bull.) Gray, 1821
- Viscipellis piperata (Bull.) Quél., 1886
- Ixocomus piperatus (Bull.) Quél., 1888
- Ceriomyces piperatus (Bull.) Murrill, 1909
Народна назва
Маслюк перцевий, Моховик перцевий
Маслюк перцевий, Моховик перцевий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Плодові тіла утворює з липня до жовтня, в хвойних та мішаних лісах, утворює мікоризу з сосною. Росте поодинці, рідше невеличкими групами. Поширений по всій Україні (Лісостеп, Полісся, Карпати). Україна: Базюк & Гелюта, 1999; Базюк, 2003; Базюк-Дубей, 2010. Шапинка діаметром 2 – 7 см, має опуклу форму, яка пізніше стає випукло-розпростертою, плоско-розпростертою. Поверхня шапки гладка, клейкувата, пізніше суха, блискуча. У вологу погоду може бути липкою. Колір шапки від жовто-коричневого до червоно-коричневого. Гіменофор трубчастий, прирослий, злегка спускається на ніжку. Пори великі, різного розміру, червонуваті, іржаво-коричневі. Споровий порошок оливково-жовтий або іржаво-коричневий. Спори 7-14 х 3-4 мкм, овальної або циліндрично-овальної форми, жовтувато-оливкові. Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 1 – 1,5 см, циліндрична, звужена до основи, часто зігнута, крихка, кольору шапинки, біля основи жовта. М'якоть коричнювато-жовта, в ніжці сірчано-жовта, на зрізі чи пошкодженнях кольору не змінює, з гострим перцевим смаком та без запаху. Неїстівний гриб, що не має отруйних речовин, але не вживається з-за гіркого, гострого, пекучого, перцевого смаку, який не зникає після кулінарної обробки. Можна використовувати сушеним, як гостру приправу. Гриб дуже подібний до Козляка (Suillus bovinus), від якого відрізняється меншим розміром і гірким смаком м'якоті.
Плодові тіла утворює з липня до жовтня, в хвойних та мішаних лісах, утворює мікоризу з сосною. Росте поодинці, рідше невеличкими групами. Поширений по всій Україні (Лісостеп, Полісся, Карпати). Україна: Базюк & Гелюта, 1999; Базюк, 2003; Базюк-Дубей, 2010. Шапинка діаметром 2 – 7 см, має опуклу форму, яка пізніше стає випукло-розпростертою, плоско-розпростертою. Поверхня шапки гладка, клейкувата, пізніше суха, блискуча. У вологу погоду може бути липкою. Колір шапки від жовто-коричневого до червоно-коричневого. Гіменофор трубчастий, прирослий, злегка спускається на ніжку. Пори великі, різного розміру, червонуваті, іржаво-коричневі. Споровий порошок оливково-жовтий або іржаво-коричневий. Спори 7-14 х 3-4 мкм, овальної або циліндрично-овальної форми, жовтувато-оливкові. Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 1 – 1,5 см, циліндрична, звужена до основи, часто зігнута, крихка, кольору шапинки, біля основи жовта. М'якоть коричнювато-жовта, в ніжці сірчано-жовта, на зрізі чи пошкодженнях кольору не змінює, з гострим перцевим смаком та без запаху. Неїстівний гриб, що не має отруйних речовин, але не вживається з-за гіркого, гострого, пекучого, перцевого смаку, який не зникає після кулінарної обробки. Можна використовувати сушеним, як гостру приправу. Гриб дуже подібний до Козляка (Suillus bovinus), від якого відрізняється меншим розміром і гірким смаком м'якоті.
Література
- Висоцька О.П., Придюк М.П., Гелюта В.П. Макроміцети Рівненського природного заповідника та його околиць // Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Рівненського природного заповідника (м. Сарни, 11-13 червня 2009 року). - Рівне: ВАТ “Рівненська друкарня”, 2009. - С.132-143.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Boletales
Boletaceae
