НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Clitocella mundula
(Lasch) Kluting, T.J. Baroni & Bergemann, 2014 - Клітоцелля гірка
Синонім
- Agaricus mundulus Lasch
- Rhodocybe mundula (Lasch) Singer, 1951
- Clitopilus mundulus (Lasch) P. Kumm., 1871
- Paxillus amarellus var. mundulus (Lasch) Quélet, 1886
- Rhodopaxillus mundulus (Lasch) Konrad & Maubl., 1930
Народна назва
Родоцибе гіркий
Родоцибе гіркий
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Польща: Sałata, 1972; Wojewoda, 2003; Flisińska, 2004. Україна: Bazyuk, 2003. Росте з липня по жовтень, в лісах, в садах, в парках, на трухлявій деревині, в траві, серед моху, в тінистих місцях, невеликими групами, рідко. Шапка діаметром 2 – 7 см, випукло-розпростерта, розпростерта, іноді з невеличким бугорком, або злегка вдавлена посередині, з підігнутим, хвилястим краєм. Поверхня шапки суха, гладка, матова, сіро-волокниста, біля країв луската, білувата, світло-сіро-зеленувата, світло-сіро-жовтувата, сіро-коричнева, сіро-коричнева з фіолетовим відтінком, іноді з темними розмитими плямами, в місцях дотику чорніє. Реакція з КОН забарвлює шкірку в бордово-червоний або червоний колір. Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, спускаються на ніжку, іноді розгалужені, білуваті, сіруваті, або того ж кольору, що й поверхня шапки, в місцях дотику чорніють. Споровий порошок сірувато-рожевий. Спори 5-8 * 4-5 мкм, овальної форми, з бородавчастою поверхнею, рожеві. Ніжка висотою 3,5 – 5 см, діаметром 0,5 – 1,2 см, циліндрична, злегка булавовидно розширена біля основи, біла, біля основи волосиста. М’якоть біла або сірувата, на зрізі чорніє, дуже гірка на смак, з борошняним запахом. Неїстівний гриб.
Польща: Sałata, 1972; Wojewoda, 2003; Flisińska, 2004. Україна: Bazyuk, 2003. Росте з липня по жовтень, в лісах, в садах, в парках, на трухлявій деревині, в траві, серед моху, в тінистих місцях, невеликими групами, рідко. Шапка діаметром 2 – 7 см, випукло-розпростерта, розпростерта, іноді з невеличким бугорком, або злегка вдавлена посередині, з підігнутим, хвилястим краєм. Поверхня шапки суха, гладка, матова, сіро-волокниста, біля країв луската, білувата, світло-сіро-зеленувата, світло-сіро-жовтувата, сіро-коричнева, сіро-коричнева з фіолетовим відтінком, іноді з темними розмитими плямами, в місцях дотику чорніє. Реакція з КОН забарвлює шкірку в бордово-червоний або червоний колір. Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, спускаються на ніжку, іноді розгалужені, білуваті, сіруваті, або того ж кольору, що й поверхня шапки, в місцях дотику чорніють. Споровий порошок сірувато-рожевий. Спори 5-8 * 4-5 мкм, овальної форми, з бородавчастою поверхнею, рожеві. Ніжка висотою 3,5 – 5 см, діаметром 0,5 – 1,2 см, циліндрична, злегка булавовидно розширена біля основи, біла, біля основи волосиста. М’якоть біла або сірувата, на зрізі чорніє, дуже гірка на смак, з борошняним запахом. Неїстівний гриб.
Література
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Fungi
Dikarya
Basidiomycota
Agaricomycotina
Agaricomycetes
Agaricales
Entolomataceae
